Черговий випуск (№№ 3 – 4) наукового альманаху «Афонська спадщина» («The Athonite Heritage») за 2016 р. вийшов в світ у рамках видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні (МІАСУ).

Видання унікальне тим, що на його сторінках вперше українські і закордонні дослідники намагаються ретельно розглянути історію взаємовідносин України і країн Центрально-Східної Європи зі світовим центром православного чернецтва і містицизму на Афоні.

До альманаху увійшли матеріали проведених Міжнародним інститутом афонської спадщини в Україні наукових конференцій в Києві (2015) та Чернігові (2014 г.). Зокрема, тут міститься понад 30 наукових статей і досліджень різних авторів з Греції, України, Росії, Італії, Сербії, Словенії, а також Святої Гори Афон. Кількість сторінок - 360, є велика кількість ілюстрацій.

У збірнику особлива увага приділяється ролі та значенню Афона, його традицій і спадщини у формуванні самобутньої вітчизняної духовності і культури, а також зародженню давньоруського чернецтва на Святій Горі, його зв'язкам з Київською Руссю і слов'янським світом.

Видання приурочене до 1000-річчя давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. Відкривається альманах вітальним словом 101-річного ігумена Афонського Свято-Пантелеймонівського монастиря схіархімандрита Ієремії (Альохіна), який незадовго до своєї кончини благословив вихід чергового випуску альманаху.

Головний редактор альманаху – директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Вікторович Шумило.

Альманах розрахований як на науковців, викладачів, священнослужителів, студентів, аспірантів, так і всіх, хто цікавиться церковною історією і афонскою спадщиною. 

Рекомендований до друку Вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка та Рецензійною комісією Української Православної Церкви.

До складу редакційної колегії альманаху входять: професор Оксфордського університету, митрополит Діоклійський Калліст Уер (Оксфорд, Великобританія); ректор Київської духовної академії і семінарії, митрополит Антоній Паканич (Київ, Україна); директор Інституту археології НАНУ, д.і.н., академік НАНУ П. П. Толочко (Київ, Україна); член-кореспондент Афінської академії, д.і.н., професор А.-Е. Тахіаос (Салоніки, Греція); старший науковий співробітник Оксфордського центру візантійських досліджень, відповідальний секретар Міжнародного товариства «Friends of Mount Athos» д-р Грехем Спік (Оксфорд, Великобританія); директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні С. В. Шумило (Київ, Україна), та інші.

Свідоцтво про державну реєстрацію: Серія КВ № 21259-11059-Р від 20 березня 2015 р.

Афонское наследие: Научный альманах («The Athonite Heritage», a Scholar's Anthology). Вып. 3 – 4. Киев – Чернигов: Издание Международного института афонского наследия в Украине, 2016. – 360 с., илл.

СОДЕРЖАНИЕ

• Официальная часть

Приветственное слово Митрополита Бориспольского и Броварского Антония (Паканича).
Приветственное слово игумена Афонского Свято-Пантелеимонова монастыря схиархимандрита Иеремии (Алехина).
Приветственное слово директора Института Русского Афона В.И. Пирогова.
Слово главного редактора – директора Международного института афонского наследия в Украине С. В. Шумило.

• ИСТОРИЯ АФОНА: СРЕДНЕВЕКОВЬЕ

А-Э.Н. Тахиаос (Фессалоники). Начало духовных связей Руси с Афоном: 1000 лет.
Иеромонах Алексий (Корсак) (Афон). Преподобный Антоний Печерский и древнерусская обитель «Ксилургу» на Афоне.
М.А. Маханько (Москва). Художник – будущий константинопольский патриарх XIV в. и эпоха митрополита Макария Московского: искусство и аскеза.
С.В. Шумило (Киев). Старец Иоанн Вишенский и древнерусский монастырь на Афоне.

• АФОН И ИСКУССТВО СЛОВА

Архимандрит Августин (Никитин) (Санкт-Петербург). Афон и Украина (обзор церковно-литературных связей).
Н.А. Ложкина (Санкт-Петербург). Влияние Афона на процесс возрождения православной культуры в Восточной Европе в XIV – первой половине XV вв.
О.В. Руда (Харків). Преподобній Афанасій Афонський у бароковому агіографічному дискурсі.
І.Б. Остащук (Київ). Топос «Святої Гори» у загальній християнській семіотиці.

• ИСТОРИЯ АФОНА: НОВОЕ ВРЕМЯ

Протоієрей Олександр Монич (Мукачеве). До питання про богослужбовий зв'язок Закарпаття з Афоном (на прикладі Тіпікону Угольського монастиря XVII? ст.).
С.Ю. Житенёв (Москва). Паломничества на Афон черниговского иеромонаха Ипполита (Вишенского) и чигиринского монаха Серапиона в XVIII веке.
В.А. Ткачук (Киев). Принесение в дар киевским митрополитом Тимофеем (Щербацким) (1748-1757) антиминсов восточным Церквам.

• ПРЕПОДОБНЫЙ ПАИСИЙ ВЕЛИЧКОВСКИЙ

С.В. Шумило (Киев). Малоизвестные факты биографии прп. Паисия Величковского во время пребывания его на Афоне (по архивным источникам).
Т.Г. Попова (Северодвинск). Лествица Иоанна Синайского в переводе Паисия Величковского.
Е.Б. Величко (Киев). Учение о молитве как духовном художестве преп. Паисия Величковского.
М.А. Загорулько (Чернигов). Философия общежительного монашеского жития в эпистолярном наследии преп. Паисия Величковского.
С.М. Шуміло (Чернігів). Паїсій Величковський та Григорій Сковорода: два погляди на феномен аскетизму.

• ИСТОРИЯ АФОНА: НОВЕЙШЕЕ ВРЕМЯ

В.И. Пирогов (Москва). Иноки, старцы, игумены Русика – святые, преподобные и подвижники благочестия.
М.Г. Талалай (Милан). Святая Афонская Гора как источник культа Апостола Андрея Первозванного.
А.Г. Зоитакис (Москва). Афонский исихазм в полемике традиционалистов и просветителей на Балканах в конце XVIII – начале XIX вв.
Иеромонах Иов (Салиулин) (Екатеринбург). Влияние афонских исихастских традиций на «жительство по совету» преподобных Василиска Сибирского и Зосимы Верховского.
Мария Данилов (Кишинев). Ученик школы Паисия Величковского митрополит Григорие Даскэлу и его переводы в кишиневской ссылке (1829-1832).
Диакон Петр Пахомов (Москва). Иеросхимонах Арсений Афонский и начало возрождения русского Афона.
Монах Ермолай (Чежия) (Афон). Библиотека Афонского Пантелелеимонова монастыря во второй пол. XIX – нач. XX вв.
Е.В. Кустова (Вятка). Преподобный Стефан Филейский и традиции афонского монашества на Вятке.
О.О. Коваленко (Чернігів). Преподобний Антоній Печерський у науковій спадщині та комеморативних практиках Григорія Милорадовича.
В.В. Костыгов (Москва). Возрождение архива Русского Свято-Пантелеимонова монастыря на Афоне.

• АФОН И БОГОСЛОВИЕ

А.В. Царенок (Чернігів). Проблема красномовства в контексті теологічної естетики св. Григорія Нісського.
Нежа Зайц (Любляна). Преподобный Максим Грек – хранитель святогорской традиции.
Н.А. Богун (Чернигов). Учение о причащении духовном в аскетической системе преп. Никодима Святогорца.
Иеромонах Досифей Радивоевич (Афон). Освећење иконе именом Божијим са аспекта именославља (Освящение иконы именем Божиим с точки зрения имяславия).

Афонское наследие: Научный альманах («The Athonite Heritage», a Scholar's Anthology). Вып. 3 – 4. Киев – Чернигов: Издание Международного института афонского наследия в Украине, 2016. – 360 с., илл.