Маловідомі відомості з афонських архівів про створення київськими князями на Афоні в XI - XII ст. давньоруських монастирів «Ксілургу» і «Старий Русик» вперше побачили світ на сторінках нового випуску (№№ 5 - 6) наукового альманаху «Афонська спадщина» («The Athonite Heritage»), який вийшов в рамках видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини (МІАС).

Також в альманасі вперше в повному обсязі опубліковані невідомі раніше листи прп. Паїсія Величковського, що підтверджують факт передачі йому і його «малоросійському братству» «на вічні часи» стародавнього афонського монастиря Симонопетра.

Видання приурочене до 295-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського. Кількість сторінок - 406, присутня велика кількість ілюстрацій

Всього в цей випуск альманаху увійшло 28 статей відомих вчених і богословів з дев'яти країн світу (Україна, Великобританія, Італія, Болгарія, Росія, Молдова, Польща, Німеччина, США). У них дослідники на основі архівних документів досліджують історію взаємин Київської Русі і країн Центрально-Східної Європи зі світовим центром православного чернецтва і містицизму на Афоні. Також до альманаху увійшли матеріали проведених Міжнародним інститутом афонської спадщини наукових конференцій.

Особливу увагу в збірнику приділено ролі та значенню Афона, його традицій і спадщини у формуванні самобутньої вітчизняної духовності і культури, а також зародженню давньоруського чернецтва на Святій Горі, його зв'язків з Київською Руссю і слов'янським світом.

Головний редактор альманаху – директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Вікторович Шумило.

Альманах розрахований як на науковців, викладачів, священнослужителів, студентів, аспірантів, так і всіх, хто цікавиться церковною історією і афонскою спадщиною.

Рекомендований до друку рецензійною комісією Української Православної Церкви (ВВ 01-17-09-26) та Вченою радою Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка (протокол № 10 від 31.05.2017).

Свідоцтво про державну реєстрацію: Серія КВ № 21259-11059-Р від 20 березня 2015 р.

Афонское наследие: Научный альманах («The Athonite Heritage», a Scholar's Anthology). Вып. 5 – 6. Киев – Чернигов: Издание Международного института афонского наследия в Украине, 2017. – 406 с., илл. ISBN 978-966-139-087-3

СОДЕРЖАНИЕ

• Слово редактора
• АКТУАЛЬНОСТЬ ИСИХАЗМА

Митрополит Диоклийский Каллист (Уэр) (Оксфорд). Исихастский метод и его нехристианские параллели.
Гелиан Прохоров (Санкт-Петербург). Актуальность исихазма.

• ИСТОРИЯ АФОНА: СРЕДНЕВЕКОВЬЕ

Сергій Шумило (Киев). Первый древнерусский монастырь на Афоне и его связи с Киевской Русью: 1000 лет.
Кирилл Павликянов (София). Связи русского афонского Свято-Пантелеимонова монастыря с Московским царством во время Великой смуты.

• АФОН И ИСКУССТВО СЛОВА

Светлана Шумило (Чернигов). К вопросу о жанровой структуре и исихастском содержании рассказа о Николе Святоше в Киево-Печерском Патерике.
Марьяна Никитенко (Киев). О видении божественного света прп. Исаакием Печерским в контексте традиции исихазма.
Анатолий Турилов (Москва). К вопросу вклада Киевского митрополита Киприана в культуру Руси последней четверти XIV-XV вв.
Александр Магола (Кишинев). Румынские рукописи и документы, хранящиеся в Библиотеке и Архиве Русского Свято-Пантелеимонова монастыря на Афоне.
Архимандрит Амвросий (Макар) (Милан). Афонские рукописи в Амвросианской библиотеке в Милане.

• ИСТОРИЯ АФОНА: НОВОЕ ВРЕМЯ

Алина Кондратюк (Киев). Отображение некоторых особенностей афонской богослужебной практики в стенописи киевской церкви Спаса на Берестове 40-х гг. XVII в.
Елена Сергий (Киев). Искусство резной сакральной миниатюры Афона XVI-XVIII веков: памятники коллекции Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
Ежи Остапчук (Варшава). О том, кто из афонских архимандритов и когда мог подарить украинскому гетману рукопись Евангелия.
Мария Маханько (Москва). Образ преподобного Максима Кавсокаливита в произведениях изобразительного искусства на Афоне XV-XX вв.
Валерий Пирогов, Дмитрий Зубов, Дмитрий Кикоть (Москва). Некоторые аспекты создания «Афониады» 1865 года из собрания Русского Пантелеимонова монастыря на Афоне.
Евгений Чернухин (Киев). «Афонский портфель» Андрея Николаевича Муравьева (1806-1874).

• ПРЕПОДОБНЫЙ ПАИСИЙ ВЕЛИЧКОВСКИЙ

Сергей Шумило (Киев). Неизвестное письмо прп. Паисия Величковского за 1763 г. и другие документы, касающиеся его игуменства в монастыре Симонопетра.
Анна Брискина-Мюллер (Галле-Виттенберг). Спор об уставе между Афанасием Молдаванином и прп. Паисием Величковским: страница истории Афона и Паисианского братства.
Дарья Морозова (Киев). Преп. Паисий Величковский на перекрестке богослужебных традиций XVIII в.
Петр Жгун (Санкт-Петербург), Олег Родионов (Москва). Рукописи в архивах Святой Горы, содержащие переводы или сочинения прп. Паисия (Величковского).
Елена Заяц (Киев). Иеромонах Киево-Печерской Лавры Антоний (Медведев) как ученик Паисия Величковского и представитель оптинского старчества в Киеве.

• ИСТОРИЯ АФОНА: НОВЕЙШЕЕ ВРЕМЯ

Симона Мерло (Рим). Архимандрит Спиридон (Кисляков) – подвижник на Афоне.
Михаил Шкаровский (Санкт-Петербург). Карульские старцы Феодосий и Никодим.
Протоиерей Серафим Ган (Нью-Йорк). Протоиерей Ростислав Ган (1911-1975) и его переписка с русскими святогорцами.
Юрий Данилец (Ужгород). Под покровом Афона: Пантелеимоновский мужской монастырь в г. Хуст-Колесарево.

• АФОН И БОГОСЛОВИЕ

Андрей Царенок (Чернигов). Проблема богоискания в духовном наследии св. Григория Нисского: философско-эстетический аспект.
Евгений Джиджора (Одесса). Энергийная сопричастность верующего Творцу в гимнографическом триптихе патриарха Филофея Коккина.
Марина Столяр (Чернигов). Учение старца Паисия Святогорца о помыслах.

ПАМЯТИ ГЕЛИАНА МИХАЙЛОВИЧА ПРОХОРОВА.

Афонское наследие: Научный альманах («The Athonite Heritage», a Scholar's Anthology). Вып. 5 – 6. Киев – Чернигов: Издание Международного института афонского наследия в Украине, 2017. – 406 с., илл. ISBN 978-966-139-087-3