Десятки тисяч православних віруючих змогли вклонит...
Наукову експедицію під назвою «Афонський стежками прп. Паїсія Величковського »по місцях подвижництва видатного старця провели на Святій Горі представники Міжнародного інституту афонського спадщини.
Експедиція здійснена в рамках підготовки до святкування 295-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського і проведення міжнародної конференції «Паісіевскіе читання» (Києво-Печерська Лавра, 27 - 28 листопада 2017 г.), присвяченій спадщині великого старця.
В ході експедиції її учасники на чолі з директором Міжнародного інституту афонського спадщини Сергієм Шумило відвідали місця подвигів прп. Паїсія на Афоні, вивчили збережені тут документи та рукописи старця і його учнів, провели інші вишукувальні роботи.
Зокрема, дослідники провели обстеження в околицях Свято-Іллінського скиту, заснованого прп. Паїсієм в 1757 р кістниці цій святій обителі, колись населяли співвітчизниками старця, були оглянуті покояться тут глави (черепа) братії скиту. Також вивчені інші матеріали, що стосуються історії Свято-Іллінського скиту і перебування в ньому старця Паїсія і його учнів.
Портрет прп. Паїсія Величковського, Іллінський скит на Афоні, фото Сергія Шумило, жовтень 2017 р
В ході спілкування з ігуменом і братією Іллінського скиту були презентовані науково-дослідні та видавничі проекти Міжнародного інституту афонського спадщини, а для бібліотеки обителі подаровані нові видання інституту.
По дорозі з Іллінського скиту в монастир Пантократор учасники експедиції згорнули вглиб лісу, де пройшли до місця колишнього розташування келії св. царя Костянтина, яку близько 1754 року придбав старець Паїсій. Тут в молитовному самоті він прожив з декількома учнями близько трьох років, після чого перейшов в келію св. Пророка Іллі, перетворену їм в скит.
Стараннями Міжнародного інституту афонського спадщини в українських архівах був виявлений документ за 1760 р підтверджує факт настоятельства старця Паїсія в зазначеній келії. На сьогоднішній день це єдиний збережений документ, складений ще за життя прп. Паїсія, в якому засвідчується факт перебування тут старця. Всі інші відомі свідоцтва відносяться до більш пізнього періоду, коли прп. Паїсія вже не було в живих, і складені вони були особами, які не являвшимися прямими очевидцями тих подій.
Костянтинівська келія на даний момент перебуває в повністю зруйнованому стані. Від неї залишилися лише руїни фундаменту паркліса і невелика частина стіни одного з господарських будівель. Місцевість сильно заросла чагарниками і деревами, що обтяжує відвідування її паломниками.
Крім відвідування Іллінського скиту, Костянтинівській келії і монастиря Пантократор, учасники експедиції відвідали інші обителі, пов'язані з працями прп. Паїсія і його учнів. Зокрема, в Свято-Пантелеймонівському монастирі дослідники ознайомилися з зберігаються тут рукописами старця. Найціннішою з них є переклад творів св. Петра Дамаскіна (XII ст.), Переписаний власноруч прп. Паїсієм. Також в зборах монастирської бібліотеки є копії слов'янських перекладів, переписані найближчими учнями старця, здебільшого ще при його земного життя. Як вважають в обителі, ці рукописи підтверджують той факт, що прп. Паїсій і його учні якийсь час перебували і працювали в тому числі і в «Старому русик» або в «Ксілургу».
Не менш цінний документ, що підтверджує факт перебування прп. Паїсія на Афоні, зберігся і в монастирі Сімонопетра. Це «Кодекс А», що відображає життя обителі за період з 1620 по 1800 рр. Під 1762 роком в ньому повідомляється, що ігуменом монастиря Сімонопетра в цей час близько трьох місяців був прп. Паїсій Величковський. До недавнього часу цей документ вважався єдиним, що підтверджує факт ігуменства старця Паїсія в цій обителі.
Однак не так давно Міжнародним інститутом афонського спадщини в архівах був виявлений оригінал невідомого раніше листи прп. Паїсія Величковського до київського митрополита Арсенія (Могилянського) за 1763 рік, а також супровідні грамоти до нього від Константинопольського патріарха Кирила V і Собору всіх ігуменів афонських монастирів про передачу монастиря Сімонопетра «духівника Паїсія Малоросії і його малоросійського братству» на «вічні часи». «Виявлення оригіналів цих документів - справжня сенсація. Адже це перше і єдине збережене лист прп. Паїсія, написане ним з Афона. З цих документів ми вперше дізнаємося, що Паїсій Величковський на Афоні в монастирі Сімонопетра намагався створити новий духовний центр слов'янського чернецтва, свого роду новий Русик, а в облаштуванні його надавали активну допомогу козаки Запорізької Січі і київський митрополит Арсеній (Могилянський) », - зазначив Сергій Шумило
Як відомо, в цьому році виповнюється 295 років з дня народження прп. Паїсія Величковського. В рамках святкування цієї дати 27 - 28 листопада 2017 року, на день пам'яті прп. Паїсія, в Києво-Печерській Лаврі відбудеться міжнародна наукова конференція «Паісіевскіе читання», присвячена духовно-культурної спадщини старця. В її роботі візьмуть участь понад 40 вчених і богослов з 11 країн світу. Також до 295-річчя від дня народження прп. Паїсія буде приурочений черговий (№ 5 - 6) випуск наукового альманаху «Афонське спадщина», що видається Міжнародним інститутом афонського спадщини.
