Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

АФОН: ГОЛОВНІ ЗНАХІДКИ ТА ВІДКРИТТЯ 2015 РОКУ

2015 рік приніс низку дивовижних відкриттів, пов'язаних зі Святою Горою. Про невідомі досі факти, прийдешнє 1000-літній ювілей давньоруського чернецтва на Афоні розповідає фахівець з афонської тематиці, директор Міжнародного інституту афонського спадщини в Україні, головний редактор наукового альманаху «Афонські спадщина» Сергій Шумило.

– Які найяскравіші події року, що минає, пов'язані з Афоном, Ви можете назвати?

– Напевно, найяскравіша подія – підготовка до ювілею, який буде в 2016 році, тисячоліття давньоруського чернецтва на Афоні. Це дуже важлива дата в історії нашої духовної культури і традицій. На жаль, частково багато в чому забута, але при цьому її значення неможливо переоцінити. І тому радує, що в минулому році було проведено низку підготовчих заходів до цього ювілею, зокрема кілька міжнародних наукових конференцій, присвячених 1000-річчю духовно-культурних зв'язків Київської Русі та Афону, впливу Святої Гори на нашу духовну спадщину, яке розвивалося за безпосередньої участі святогорських подвижників.

Вид с Вершины Афона. Фото С. Шумило, август 2015 

Вид з вершини Афону. Фото С. Шумило, серпень 2015

Але найголовніше, звичайно ж, що Афон молиться. Афонські старці просять Господа допомогти Україні, українському народу, моляться про мир у нашій країні. Молитва не припиняється, вона вселяє надію і є запорукою необхідних всім нам духовних змін. Адже будь-які потрясіння, що відбуваються в суспільстві, пов'язані з якимись внутрішніми проблемами, розломами, хворобами. Їх подолання можливе лише через зцілення від цих хвороб, перш за все на духовному рівні.

Афонский Пантелеимонов монастырь. Фото С. Шумило

Афонський Пантелеймонів монастир. Фото С. Шумило

Афонский Пантелеимонов монастырь. Фото С. Шумило

Російська келія на Карульських кручах Афона, куди їжу можна передавати тільки по мотузках. Фото С. Шумило, серпень 2015

- Саме тому протягом всієї нашої багатовікової історії інтерес до Афону зростав, як правило, в найважчі, болючі періоди?

– Вірно, і це показово. Оскільки ці періоди і попускаються, щоб людина могла зупинитися, поглянути на себе, побачити свої вади, свої внутрішні проблеми, переоцінити і виправитися.

Рік минув під знаком збільшення інтересу не просто до Афону як до якогось екзотичного місця, а саме до афонського спадщини, до його вивчення і відродження. Тому будемо сподіватися, що наступного року цей процес не закінчиться, а продовжиться і дасть свої сходи і духовні плоди.

Для цього ведеться відповідна робота. Як я сказав, спільно з Афонським Свято-Пантелеимоновым монастирем було проведено ряд міжнародних конференцій. У попередні роки конференції «Афон і слов'янський світ» відбулися в Болгарії, Сербії.

Афонский Пантелеимонов монастырь. Фото С. Шумило

Афонський Пантелеймонів монастир. Фото С. Шумило

- Цього року масштабна конференція була проведена в Києві, в Києво-Печерській Лаврі. Чому саме в Лаврі?

– Це не випадково, оскільки становлення Києво-Печерської Лаври відбувалося під безпосереднім впливом і за участю Афону, його подвижників, перше місце серед яких займає в нашій історії преподобний Антоній Печерський.

Також були проведені конференції в Чернігові, на Закарпатті, де відродження православ'я на початку ХХ століття також відбувалося за прямої участі Афона, і зокрема Свято-Пантелеймонова монастиря. Тому вивчення цієї спадщини має величезне значення для справжнього духовного і культурного відродження в нашій країні.

Протягом минулого року на Афоні стараннями Пантелеймонового монастиря була видана ціла серія книг з історії давньоруського чернецтва на Святій Горі.

У Києві ж нами розпочато випуск наукового альманаху «Афонська спадщина». Збірник статей присвячений питанням вивчення історії та спадщини Афона, його впливу на нашу культуру і традиції.

Келії афонських відлюдників на Карулях. Фото С. Шумило, серпень 2015

– Здається, це перше наукове періодичне видання з цієї теми?

- Вірно, це перший науковий альманах на просторах Східної Європи, присвячений виключно тематиці афонської спадщини. Подібного спеціалізованого видання у нас ще не було. Знаменно, що до редколегії альманаху увійшли не тільки представники Церкви і науки з України, але і з інших країн (Франція, Великобританія, Греція), зокрема митрополит Диоклийский Калліст (Уер), секретар Міжнародного Товариства Друзів Афону» у Британії Грехем Спік, почесним головою цього товариства є принц Уельський Чарльз. До слова, на кінець наступного року товариством планується проведення в Кембриджі конференції, присвяченій 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні. Мене на Святій Горі благословили брати в ній участь.

Будемо сподіватися, що наш альманах стане регулярним виданням, присвяченим вивченню спадщини Афона.

Дуже важливо, що саме в Києві розпочато такий міжнародний проект, який надалі, будемо сподіватися, об'єднання єднає зусилля не тільки східнослов'слов'янських, а й західних, і грецьких дослідників. В цьому напрямку ми робимо певні кроки.

Презентація в Києво-Печерській Лаврі наукового альманаху "Афонська спадщина", травень 2015

- Також минулого року у вас вийшли книги, які стали відкриттям для українського суспільства. Що Вам вдалося дослідити?

– У мене вийшло дві книги. Одна з них – листування преподобного Паїсія (Величковського) з останнім кошовим отаманом Запорізької Січі, нещодавно канонізованим Українською Православною Церквою, Петром Калнишевським. Це маловідома, по суті нова сторінка в біографії як преподобного Паїсія, так і Петра Калнишевського, оскільки про цих листах фактично не було відомо, хоча вони і зберігалися в київських архівах. Я видав ці листи повністю, супроводивши спеціальним дослідженням, присвяченим цій переписці. Це дуже важлива сторінка нашої духовної історії.

Книги Сергея Шумило

Книги Сергія Шумило

– Як довго Ви йшли до цього?

– Завдання нашого інституту – пошук в архівах України та інших країн документів, що свідчать про духовно-історичні зв'язки Київської Русі, України, східного слов'янства з Афоном. В рамках цієї роботи я і намагався розбирати ці листи, що зберігаються в нашому історичному архіві. Вони зберігаються в архіві коша Війська Запорізького, але не знайшли належного відображення в дослідженнях вітчизняних істориків.

- А дослідники історії козацтва стосувалися раніше цих листів?

- Швидше за все, що так. Але в листах не вказується прізвище автора, а лише стоїть підпис «ігумен Паїсій», без розшифровки. І вузькопрофільні фахівці, які займалися конкретною тематикою, військовою та ін., не звертали на них уваги. Мало який там Паїсій міг писати на Січ... Потрібно було проводити окремі дослідження: хто такий цей Паїсій, звідки він, в який період і де служив і т. д. При аналізі матеріалів з'ясувалося, що це той самий знаменитий Паїсій (Величковський).

Монастырь Симонопетра на Афоне. Фото С. Шумило

Монастир Симонопетра на Афоні. Фото С. Шумило

До речі, вдалося виявити ще один цікавий неопублікований лист преподобного Паїсія з Афона, з монастиря Симонопетра, де він короткий час перебував ігуменом. Я зараз готую окреме дослідження з цієї теми, яке буде видано разом з листами.

- На Афоні чули про ваші знахідки, пов'язані з працями прп. Паїсія Величковського? Знають, що він був ігуменом в монастирі Симонопетра?

- У листопаді, при останній поїздці на Афон, я був у монастирі Симонопетра, і я розповів про це. Ігумен Єлисей з братією дуже зраділи такій знахідці, запропонували зробити спільний проект, оскільки до сьогоднішнього дня ще не було жодного документа, що підтверджує, що Паїсій Величковський був ігуменом у монастирі. Відомі лише непрямі згадки в життєписах, написаних вже після смерті Паїсія Величковського. Сам Паїсій Величковський свою автобіографію закінчив періодом до відплиття на Афон, і всі подальші події описані вже з других-третіх вуст, не очевидцями.

– Тобто ті, хто писав житія Паїсія, не були з ним на Афоні?

– Не були. Вони писали про це або зі слів Паїсія, або за переказами учнів преподобного. Тому прямих документальних підтверджень конкретному факту не було.

- Сьогодні ми можемо точно сказати, виходячи зі знайдених листів, що прп. Паїсій був ігуменом монастиря Симонопетра?

– Так, вдалося знайти низку документів, лист самого Паїсія Величковського та супровідний до нього лист Константинопольського патріарха Кирила, в якому останній повідомляє, що «Царський Монастир Симонопетра відданий на загальне житіє духівнику Паїсію Малороса і його учням Малоросам, яких при ньому більш тридесяти є».

Ці документи підтверджують перебування Паїсія Величковського на Афоні в той період, коли наше чернецтво втратило тут свою обитель-древній Русик був зайнятий в цей час греками, і, як писав Григорович-Барський, відвідуючи Афон в цей час, російським ченцям на Афоні не було де голову схилити. Тому робилися спроби відтворити Русик на новому місці. Саме перехід братства преподобного Паїсія в монастир Симонопетра був спробою відтворити давньоруський монастир, старий Русик, на новому місці, як центр російської святогірського чернецтва на Афоні.

В архиве афонского монастыря Хиландар, в руках оригинал грамоты царя Ивана Грозного с золотой печатью

В архіві Афонського монастиря Хіландар, в руках оригінал грамоти царя Івана Грозного із золотою печаткою

- Цікаво, що ці факти промислово виявилися саме зараз, коли Церква переживає складний період…

– Сьогодні дійсно в першу чергу дуже важливо піднімати ці теми, відроджувати справжню нашу духовну спадщину і свідчити про нього. Ми переживаємо непростий час, багато роз'єднання, спустошення, розчарування. У таких ситуаціях завжди вкрай важливе значення мало спадщина саме духовне, не спотворене, не переписане. Адже справжнє відродження суспільства можливе на основі звернення до духовних першоджерел. У нас вони довгий час з різних причин були в загоні, забуті або спотворені. Тому зараз, як ніколи, необхідне їх відновлення, повернення до них. На основі духовних сурогатів і підробок справжню духовність не відродити, а значить не досягти та духовного оздоровлення.

Старинный казацкий скит «Черный Вир» на Святой Горе. Фото С. Шумило, август 2015

Старовинний козацький скит «Чорний Вир» на Святій Горі. Фото С. Шумило, серпень 2015​

– Які ще відкриття приніс 2015 рік у Вашій роботі?

– Ще важлива «знахідка» на Афоні – виявлення занедбаного скиту, обителі, заснованої запорізькими козаками в 1747 році, яка називалася «Чорний Вир». До останнього часу нічого не було відомо про цю обителі. Ніхто не знав, ким вона була заснована, хто там працював. Не робилися спроби дослідити це.

Разрушенные строения «Черного Вира». Фото С. Шумило, август 2015

Разрушенные строения «Черного Вира». Фото С. Шумило, август 2015

Зруйновані будови "чорного Виру". Фото С. Шумило, серпень 2015​

Працюючи в архіві з матеріалами, в першу чергу в Києві, мені вдалося виявити документи, і зокрема лист настоятеля цього скиту ієросхимонаха Григорія Голубенко до Петру Калнишевському, в якому він повідомляє про заснування цієї обителі на Афоні. Григорій Голубенко дуже цікава особистість. Він колишній запорізький козак, що носив звання бунчукового товариша, залишив військову службу, кар'єру, прийняв чернецтво у Києво-Печерській Лаврі і пішов на Афон, де побудував обитель, яка отримала химерне, але характерний для запорізьких козаків назва – «Чорний Вир». Як і у випадку з монастирем Симонопетра, це була спроба відродити Русик на новому місці, тільки в даному випадку вона зроблена була набагато раніше. Ще один цікавий і маловідомий факт - в будівництва скиту надавала матеріальну підтримку імператриця Єлизавета Петрівна, сотоявшая в маргинатическом шлюбі з Олексієм Розумовським, братом українського гетьмана Кирила Розумовського. Засновник скиту Григорій Голубенко швидше за все мав особисті зв'язки з братами Розумовськими, через яких і вийшов на імператрицю.

Про цю "знахідку «у мене вийшла окрема книга під назвою»духовне Запоріжжя на Афоні". Це назва не мною придумано – так називали свій скит «Чорний Вир» самі запорожці, про що стало відомо з архівних документів і свідчень тих часів.

Черепа бывших казаков-иноков «Черного Вира», август 2015

Черепа колишніх козаків-ченців "чорного Виру", Серпень 2015​

– Козаки завжди вибирали незвичайні назви…

- Найцікавіше, що в цій обителі насельниками в основному були колишні запорізькі козаки. В архівах також вдалося знайти документи, в яких підтверджується, що старець Григорій приїжджав з Афона на Запорізьку Січ і підбирав собі тут послушників, найбільш схильних до благочестя і молитовного усамітнення. Це окрема сторінка нашої духовної історії та культури.

Про козацтво йдеться багато, останнім часом це модно, стали навіть приписувати йому те, чого ніколи не було. Неоязичники і окультисти за останні років десять наплодили чимало міфотворчості, нібито запорізькі козаки були "язичниками", "магами", "волхвами",»характерниками". Все це висмоктано з пальця і не має підтвердження в історичних документах і літописах.

Не можна забувати, що наші предки – козаки насамперед однієї з головних своїх цілей вважали боротьбу за православну християнську віру. Якщо ти не був православним, ти не міг вступити на Запорізьку Січ. Спочатку повинен був зректися іншої релігії, прийняти хрещення, сповідати вірність православному християнству, а вже потім тебе могли прийняти в козаки. Причому Національна ознака ролі не грав-приймали на Січ не тільки українців, а й татар, і поляків, і євреїв, і інших; головною була віросповідна ознака. В ім'я захисту православної віри вони віддавали свої життя і наша земля рясно полита кров'ю цих борців за батьківську віру, проти загрози ісламу або польського католицизму.

Безумовно, козацтво було різнорідною масою, серед якої не всі були схильні до благочестя, були різні. Але було й чимало таких, що мали схильність до молитовного і благочестивого способу життя. Збереглося чимало свідчень, як багато з них усамітнювалися на віддалених пасіках, в лісових хащах і Дніпровських плавнях, де ставили невеликі каплички і проводили час в постах і молитвах. Не потрібно забувати, що для тієї епохи релігійність була характерною рисою суспільства.

На археологических раскопках в главном храме Протата Афона, во время которых были обнаружены останки афонских монахов, убитых каталонскими пиратами в нач. XIV в., ноябрь 2015

На археологічних розкопках в головному храмі Протата Афона, під час яких були виявлені останки афонських ченців, убитих каталонськими піратами в поч. XIV ст., листопад 2015

- Здавалося б, а що спільного між Афоном і Запорізькою Січчю?

- Я і сам раніше так думав. Однак, коли заглиблюєшся в цю тему, то виявляється, що є і чимало спільного. Ось, наприклад, дивіться. Як на Афоні, так і на Запорізькій Січі жінкам заборонений вхід. На відміну від ситуації з Афоном, ніхто не обурюється, що жінкам було заборонено з'являтися на Запорізькій Січі. Це каралося смертю. Якщо козак приводив на Січ жінку, то обом був шлях назад замовлений. Січовики, які жили на Запорізькій Січі, не мали права одружуватися. Вони вважалися "лицарями Пречистої" і давали обітницю безшлюбності. Не треба плутати січовиків, які жили на самій Січі, і козаків, що мали відношення до Січі, але жили по хуторах і паланках. Це були 2 різні складові Запорізької Січі.

Дивимося далі. Покровителькою Афона і Запорізької Січі є Божа Матір. Найголовнішим святом на Січі був Покров Пресвятої Богородиці. Тому не випадково у запорізьких козаків спостерігалося особливе благоговіння і інтерес по відношенню до Афону. Багато з них приймали чернецтво, залишали військову службу і розходилися по монастирях України. Тому існували такі знамениті Козачі монастирі, як Трахтемирівський, Межигірський, пустельно-Нікольський та інші. Іноді козаки йшли на Афон. Монастирі підтримували тісні відносини зі святою горою, деякі трималися Афонського Статуту. Інтерес козаків до Афону прищеплювався через ці монастирі. Це маловідома сторінка в нашій історії і духовності, яку теж важливо знати і відроджувати. Тоді по-іншому починаєш дивитися на багато речей…

Афонская пещера, в которой подвизался старец Иоанн Вишенский. Фото С. Шумило, август 2015

Афонская пещера, в которой подвизался старец Иоанн Вишенский. Фото С. Шумило, август 2015

Афонська печера, в якій подвизался старець Іоанн Вишенський. Фото С. Шумило, серпень 2015

– Над чим Ви зараз працюєте? Що нас чекає в 2016 році?

- Пишу роботу про видатного українського Афонського подвижника і старця Івана Вишенського, якщо вийде, сподіваюся видати книгу про нього. Ім'я старця Іоанна досить добре відомо, проте залишається маловивченим його спадщина. З усіх духовних діячів нашої історії саме йому світськими вченими було приділено, напевно, найбільше уваги. Про нього писали і Іван Франко, і Грушевський, і багато інших. Навіть за радянських часів видавалися його полемічні послання. Більш того, він був єдиним церковним автором, чиї твори тоді вивчалися в шкільній програмі. Завдяки цьому в роки панівного атеїзму і безбожності багато ще зі шкільної лави могли дізнатися про Бога, про православ'я. Тоді не було вільного доступу до релігійної літератури і твори старця Іоанна були мало не єдиним джерелом, ковтком духовних знань. Це справжнє диво старця. Навіть через 300 років після смерті він впливав на зміцнення людей у вірі.

В древнерусском монастыре «Ксилургу» до его восстановления, ноябрь 2013

У давньоруському монастирі «Ксилургу» до його відновлення, листопад 2013

Однак, незважаючи на все це, таємниця старця Іоанна так і не була розкрита. Не зрозуміло і його спадщина. Адже більшість світських дослідників намагалися в ньому шукати не те, ким він був насправді, а власні образи та уявлення. То з нього робили борця з соціальною несправедливістю і пригніченням простого народу, то громадського діяча і письменника. Але це помилковий підхід. В першу чергу він був ченцем, подвижником-исихастом, печерним відлюдником, шукав не «слави світу цього», але усамітнення в Бозі. Він був весь у вченні стародавніх Святих Отців, якому намагався слідувати не тільки на словах, але перш за все на власному прикладі. Саме з цього боку необхідно розглядати і його самого, і його спадщина.  Крім того, старець Іоан Вишенський вживав усіх зусиль, щоб реформувати наше чернецтво і монастирі за афонським Статутом. Це було їм здійснено спільно з іншими видатними подвижниками нашої історії, такими як прп. Іов Княгинницький, Ісаакій Борискович. Всі ці імена практично забуті сьогодні, і дуже важливо їх відродити в нашій історії, перш за все в церковній, оскільки їх спадщина для нас дуже актуально.

В древнерусском монастыре «Ксилургу» во время восстановительных работ, ноябрь 2015

У давньоруському монастирі «Ксилургу» під час відновлювальних робіт, листопад 2015

– Наше інтерв'ю Ви почали з того, що наступний рік пройде під егідою 1000-річчя

давньоруського чернецтва на Афоні. Звідки взята ця дата?

– Вона пов'язана з першою письмовою згадкою про існування на Афоні давньоруського монастиря, заснованого незабаром після Хрещення Київської Русі при св. князі Володимирі. Довгий час факт заснування на Афоні першої давньоруської обителі «Ксилургу» спирався лише на афонської переказ, не підтверджену документально. Однак групою французьких дослідників, які займалися пошуками і виданням давніх актів афонських обителей, в архівах Великої Лаври на Афоні був виявлений невідомий до того документ за лютий 1016 року, де стоять підписи 21 ігумена афонських обителей, і серед них підпис ігумена давньоруського монастиря, яка з грецької перекладається так: «Герасим чернець, милістю Божою пресвітер і ігумен обителі Роса, засвідчуючи, власноручно підписав». Документ написаний на пергаменті. Підпис російського ігумена Герасима стоїть тринадцятою з двадцяти однієї. Завдяки цьому відкриттю вдалося документально підтвердити старовинне афонської переказ про тисячолітньої давнини обителі «Ксилургу», яку візантійський імператор Костянтин IX Мономах іменував «Лаврою» і де починав свої подвиги засновник давньоруського чернецтва прп. Антоній Києво-Печерський.

Восстановительные работы в древнерусской обители «Ксилургу». Фото С. Шумило, ноябрь 2015

Восстановительные работы в древнерусской обители «Ксилургу». Фото С. Шумило, ноябрь 2015

Відновлювальні роботи в давньоруській обителі «Ксилургу». Фото С. Шумило, листопад 2015

– А в якому стані зараз перебуває ця обитель?

– Вона збереглася до наших днів. Зараз це общежітельний скит при Афонському Свято-Пантелеймоновому монастирі, зараз в ньому до ювілею ведуться відновлювальні роботи. Зберігся древній престол першого Успенського храму обителі. ДО РЕЧІ, присвячена вона на честь Успіння Божої Матері. Саме звідси, по всій видимості, прп. Антоній Печерський перейняв традицію, назвавши і заснований ним на Київських горах Печерський монастир, як би за образом і подобою, в честь Успіння Богородиці. Ця традиція стала на Русі настільки міцною, що і всі особливо значущі монастирі надалі називалися на честь Успіння-Чернігово-Єлецький, Зимненський, Святогрський, Почаївський та багато інших. Все це продовження Афонського спадщини, принесеного з Успенсько-Богородичної обителі "Ксилургу" і пересадженого на благодатному грунті Святої Русі.

Восстановительные работы в «Старом Русике». Фото С. Шумило, ноябрь 2015

Відновлювальні роботи в»Старому Русику". Фото С. Шумило, листопад 2015

- Які заходи, присвячені 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні, плануються в новому році?

- Як я казав, весь 2016 рік проходитиме під егідою ювілею 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні, тому триватимуть роботи з вивчення та відродження цієї спадщини. Священним Синодом УПЦ прийнято рішення відсвяткувати цей ювілей на загальноцерковному рівні. Головні урочистості пройдуть на Афоні. Їх центром стане Свято-Пантелеймонов монастир. Зараз підходять до завершення відновлювальні роботи в давньоруській обителі «Ксилургу» і «старому Русику». Очікується великий потік паломників з усіх православних країн. До ювілею Пантелеймоновим монастирем реалізовується 25-томний видавничий проект, присвячений тисячолітній спадщині давньоруського чернецтва на Афоні, створений спеціальний Афонський православний портал www.afonit.info

Передбачається, що святкування відбудеться і в Києво-Печерській Лаврі і в інших обителях, тісно пов'язаних зі спадщиною Афону. Планується проведення круглих столів, конференцій, заходів наукового і церковного характеру не тільки у нас, але і за кордоном, а також видання книг, альманаху. В Афінах виявили інтерес до цієї теми, запропонували мені провести виставку моїх фотографій Афона, інші заходи. У Кембриджі планується конференція, можливо, і в Польщі. Ювілей цей є важливою подією для нашої історії, духовної спадщини, адже наша духовна традиція має пряму 1000-річну зв'язок з Афоном.

Записала бесіду Наталія Горошкова,
портал «Православне життя», 16.01.2016 р.

сопутствующие Темы

останні оновлення

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Leave review
Міжнародний інститут афонської спадщини виступив співорганізатором та учасником міжнародної нау...
Детальніше
Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Leave review
Одна з найменш відомих форм іконографії - монастирська дидактична ікона. Вона створювалася не ...
Детальніше
У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

Leave review
5 лютого 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася презентація унікально...
Детальніше
Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Leave review
Президент України своїм Указом № 491/2020 постановив присвоїти почесне звання «Заслужений праці...
Детальніше
Знайдено поховання львівського священика, який прослужив у Стамбулі 32 роки

Знайдено поховання священика з Львівщини, який був настоятелем афонського Іллінського скиту у Стамбулі

Leave review
У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандр...
Детальніше
Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Leave review
18 червня 2020 р. в Єлеонському Вознесенському монастирі в Східному Єрусалимі на 92-му році жит...
Детальніше
На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

Leave review
14 червня 2020 року в адміністративному центрі Афону місті Кареї, у соборному храмі Протата, пі...
Детальніше
МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

Leave review
Вітання зі світлим святом Христового Воскресіння отримав директор Міжнародного інституту афонсь...
Детальніше
На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

Leave review
Очищення мережі лісних доріг загальної протяжності 220 кілометрів, струмків, ремонтні роботи у ...
Детальніше
Афон тимчасово закрили для паломників

Афон тимчасово закрили для паломників

Leave review
Заборонити в’їзд на Святу Гору Афон до кінця місяця постановила 19 березня цивільна адміністрац...
Детальніше
Скельний монастир на Вінниччині, заснований афонськими ченцями, внесуть до Державного реєстру пам’яток

Скельний монастир на Вінниччині, заснований афонськими ченцями, внесуть до Державного реєстру пам’яток

Leave review
Унікальну пам'ятку культової та оборонної архітектури, сформованої ще в середньовічний час, — з...
Детальніше
Цифрові копії рідкісних рукописів Афону віднині доступні в інтернеті

Цифрові копії рідкісних рукописів Афону віднині доступні в інтернеті

Leave review
Більш ніж 2 200 000 фотографій культурного багатства — зокрема цифрові копії рідкісних рукопис...
Детальніше
Програма конференції «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті»

Програма конференції «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті»

Leave review
«Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву у ХХ столітті» — міжнародна наукова конференція під...
Детальніше
У Києві готується конференція «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті»

У Києві готується конференція «Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті»

Leave review
«Церква Мучеників: Гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті» — така тема міжнародної наукової кон...
Детальніше
Візантійські піснеспіви внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Візантійські піснеспіви внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Leave review
ЮНЕСКО включила візантійські піснеспіви у список нематеріальної культурної спадщини.
Детальніше