Сенсаційна знахідка – українські дослідники у Греції, на Святій горі Афон, відшукали невідомий старовинний український козацький скит, заснований запорожцями в 1747 році.
Виявляється, наші пращури – запорозькі козаки вміли не тільки вправно шаблею володіти та славно боронити рідну землю від ворогів, але й засновували духовно-культурні центри та пам’ятки далеко за межами України, зокрема й на Афоні.
За результатами досліджень директором Міжнародного інституту афонської спадщини Сергієм Шумилом видано нову книгу під назвою «Духовне Запоріжжя на Афоні. Маловідомий козацький скит "Чорний Вир" на Святій Горі».
Ми попросили дослідника поділитись з читачами «Голосу України» своїми відкриттями.
- Пане Сергію, як вдалося віднайти на Афоні козацький скит? Адже про нього нічого досі не було відомо…
- Справді, ще не було жодного дослідження про цю козацьку афонську святиню. Її віднайдення – це плід копіткої пошукової роботи в архівах. Найцікавіше, що ці документальні свідчення зберігаються в наших українських архівах. Наша організація намагається відшукати в архівах України і закордоном документи, які засвідчують історичні і духовно-культурні зв’язки України і Афону. Адже наша тисячолітня духовна культура, традиція з часів Хрещення Київської Русі, від прп. Антонія Печерського і далі формувалася значною мірою під впливом спадщини Афону, як світового центру східного християнського аскетизму, чернецтва і містичної традиції. В результаті таких пошуків випадково вдалося натрапити на згадки про заснування запорожцями власного козацького скиту на Афоні, який вони за свою звичкою назвали досить не типовою для Афону і Греції назвою – «Чорний Вир». Проте, як ми знаємо, козаки полюбляли давати різним місцевостям чудернацькі назви… За результатами пошуків в архівах вдалося зібрати чимало інформації, дізнатись про засновників, місце розташування. Після цього, вже у 2015 році, було здійснено невелику пробну експедицію на Афон, в результаті якої і досліджено старовинний козацький скит.
- А чому Ваша книга названа «Духовне Запоріжжя»?
- Це не моя назва. Так, згідно з джерелами, самі козаки називали свою обитель на Святій Горі. Вони так і казали: «поїхали на «Духовне Запоріжжя»», тобто на Афон, до «Чорного Виру». Це засвідчено в письмових джерелах XVIII століття.
- То там і ченці були з козаків?
- Переважно, так. Засновником скиту «Чорний Вир» був колишній бунчуковий товариш Григорій Голуб (Голубенко), який прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі і подався на Афон, де 1747 р. і заснував за допомоги запорожців «Чорний Вир». Він був нащадком славного гетьмана Оліфера Голуба. Цікаво, що згідно з документів, віднайдених в архівах, старець ієросхимонах Григорій (Голуб) послушників собі для Афону теж підбирав на Запорізькій Січі. Як ми знаємо, ті козаки, що жили на Січі, ніколи не одружувалися, а на самій Січі, як і на Афоні, було заборонено перебування жінкам. Запорожці вважали себе «лицарями Пречистої», а Божу Матір вважали покровителькою Січі. Так само і на Афоні ігуменією Святої Гори вважається Божа Матір. Афонські старці чимало впливали на воцерковлення і формування духовних традицій запорозького козацтва, через козацькі Трахтемирівський, Пустельно-Самарський, Межигірський та інші монастирі. Відомо, що окремі козаки здійснювали прощі на Афон, де намагалися відволіктися від військових буднів та січової суєти, духовно підкріпитися. Тож саме таких, схильних до благочестя козаків, і намагався підшукувати собі для «Чорного Виру» афонський старець Григорій. Окрім ченців із Січі туди приїздило чимало козаків, які намагалися там побути на послуху, не приймаючи чернецтва. Відбувши спокуту чи послух, вони потім верталися знову на Січ. Цікаво, що ктитором, тобто меценатом, афонського скиту був останній кошовий Запорозької Січі святий Петро Калнишевський. Зберігся лист старця Григорія Голуба (Голубенка) та інші документи, з яких випливає, що він надсилав чимало щедрих пожертв на «Чорний Вир» і підтримував давні добрі стосунки з о. Григорієм. Так само він виступав у цей час ктитором і іншого відомого афонського старця з України – святого Паїсія Величковського. Листи останнього до Калнишевського нещодавно видано у моїй новій книжці «Прп. Паїсій Величковський і Запорозька Січ». Судячи з усього, старці Паїсій Величковський і Григорій Голуб на Афоні підтримували тісні стосунки, через що Калнишевський і допомогав їм обом.
- А в якому стані зараз перебуває «Чорний Вир»?
- На жаль, він повністю закинутий. Всі будівлі в напівзруйнованому стані, від часу поросли кущами, ліанами. Проте, в досить доброму стані зберігся храм (кіріакон) старовинної козацької обителі. Всередині, у ряді місць, частково збереглися фрескові зображення й орнаменти кінця XVIII ст. Також у храмі частково збереглися дерев'яні іконостаси з писаними на дошках іконами в стилі "козацького бароко" XVIII ст. На прикладі цього іконостасу ми можемо спостерігати рідкісний випадок збереження до наших днів у своєму "первісному" вигляді характерних для Запорізької Січі стилю і манери оформлення козацьких храмів.
- На Вашу думку, що означає для сучасної України знайдення козацького скита на Афоні?
- Це, по суті, нова сторінка в історії Афону і його взаємин з Україною. Афонський козацький скит «Чорний Вир» є важливою складовою історії, духовної культури, традицій та спадщини запорозького козацтва, безцінним пам'ятником, залишеним нам на Афоні нашими предками, і має величезну духовно-культурну та науково-історичну цінність. Коли ми говоримо про потребу відродження національних традицій, культури, духовності, то перш за все маємо звертати, на чому вони ґрунтувались, що було їхнім першоджерелом. Як раз таким першоджерелом, значною мірою, протягом цілого тисячоліття була для нас багатюща і малодосліджена афонська спадщина. Вона є однією з невід’ємних складових нашої національної духовної культури і традиції, хоч про неї й небагато згадується нині.
Інтерв’ю записав В. Чепурний,
газета «Голос України», № 180 (6184), 29 вересня 2015 р.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.
Казацький скит ще можна відновити.
У цього храмі на Святій Горі молились запорозькі казаки.
Фрескове зображення Собору всіх Преподобних Києво-Печерських в скиту «Чорний Вир».
Фото надані Сергієм Шумило.
Джерело:
«Чорний Вир» на Святій Горі. Інтерв’ю з дослідником Афону Сергієм Шумилом // Голос України: Всеукраїнська газета, офіційний друкований орган Верховної Ради України. - № 180 (6184), 29 вересня 2015 р. – С. 1, 10.
http://www.golos.com.ua/article/259443