Представники дев’яти країн взяли участь у міжнародній науковій конференції, яка відбулася сьогодні у м. Ужгород на Закарпатті (Україна), — повідомляє сайт Afon.org.ua.
Форум було приурочено до 120-річчя від дня народження закарпатського та афонського старця і подвижника благочестя ієросхимонаха Аввакума (Вакарова; 1899–1972), який був духовним сином прп. Олексія (Кабалюка) Закарпатського та прп. Силуана Афонського і багато років на Афоні ніс послух економа, члена Собору Старців та антипросопа (повноважного представника) Пантелеймонівського монастиря при Священному Кіноті Афона.
Організаторами конференції выступили Мукачівська єпархія УПЦ; Богословсько-історичний науково-дослідний центр ім. архімандрита Василія (Проніна), Міжнародний інститут афонської спадщини, Державний архів Закарпатської області, Архів Сербської Православної Церкви, Wydział Teologiczny Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie, Філологічний факультет ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний інститут державно-конфесійного права та державно-церковних відносин ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» ДВНЗ «УжНУ», Український фонд культури.
Відкрилася конференція вітальним словом Блаженнішого Митрополита Онуфрія. У своєму посланні Предстоятель привітав усіх, хто зібрався, з поачтком форуму та відмітив давність культурних і духовних зв’язків Закарпаття й Афону. «Закарпаття та Афон мають свою неповторну та автентичну історію взаємовідносин і глибоку культурно-аскетичну спадщину. Історія розвитку та становлення Мукачівської єпархії, яка є однією з найдревніших кафедр Української Православної Церкви, була тісно пов’язана зі Святою Горою. Єдиний еклезійний простір завжди сприяв живому взаємообміну чернечим досвідом», — написал він.
Блаженніший Онуфрій нагадав, десятки вихідців із Закарпаття були духівниками та настоятелями афонських монастирів, і подвижники благочестя, життя яких було безпосередньо пов’язане з Афоном, причислені Церквою до лику святих. Окремі чернечі обителі Срібної Землі й до сьогодні живуть за афонськими статутами. «Також між Закарпаттям і Афоном яскраво прослідковується живий взаємозв’язок літургічної, теологічної, епістолярної та іконописної традицій», — додав він та підкреслив визначну роль отця Аввакума (Вакарова).
Потім було зачитано вітання керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія. Владика відмітив значення для Православного Закарпаття афонського Пантелеймонова монастиря, а також роль у збереженні цієї святогірської обители вихідців із Закарпаття. «До середини 1920-х у числі братії Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря налічувалося більш ніж 30 вихідців із Закарпаття. Деякі з них потім повернулися на Батьківщину та заснували тут, у Карпатських горах, нові чернечі обителі, де діяли сурові афонські статути. Під їхнім впливом поступово по всьому Закарпатському краю розповсюдилось православне чернецтво. Невеликі православні монастирі й скити з’явилися в найрізноманітніших кутках Закарпаття, так що самі афониті незабаром почали називати наш край “малим Афоном”», — написав архієрей.
За його словами, саме старці, які колись прибули на Афон із Закарпаття, «відстояли та зберегли Пантелеймонов монастир як обитель і центр слов’янського святогірського чернецтва. Вони ж добилися відновлення втрачених після революції 1917 р. духовних зв’язків обителі з Руською Православною Церквою».
Слова вітання від Предстоятеля Православної Церкви Чеських земель і Словаччини Митрополита Ростислава учасникам конференції передав декан Православного богословського факультету Пряшівського университету, доктор богослов’я протоієрей Штефан Пружинський.
Далі до всіх звернувся митрополит Мукачівський та Ужгородський Феодор.
Після цього з доповідями виступили протоієрей Штефан Пружинський, доцент кафедри археології, етнології та культорології ДВНЗ «УжНУ», директор Богословсько-історичного науково-дослідного центру ім. архімандрита Василія (Проніна) Юрій Данилець і директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.
На завершення першої частини форуму відбулася презентація книги «Афонский старец из Закарпатья. Иеросхимонах Аввакум (Вакаров) и его время: 1899–1972». У заході взяли участь митрополит Феодор та автори книги С. В. Шумило, Ю. В. Данилець і П. І. Гайденко.
Далі конференція тривала у форматі виголошення та обговорення доповідей. Очну та заочну участь в форумі взяли відповідно 38 і 12 вчених з України, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії, Угорщини та Чехії.
Програма міжнародної конференції «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв’язки»






















