Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт

Експедицію по Святій Горі Афон забутими слідами ченців з українських земель XVIII – XIX стт. здійснили представники Міжнародного інституту афонської спадщини (МІАС) наприкінці серпня – початку вересня 2021 р. Зокрема, як повідомив директор МІАС, історик Сергій Шумило, в рамках цьогорічної експедиції було досліджено найвіддаленіші місця афонського поселення Капсала, де досі серед гірських лісів розташовуються безліч старовинних келій і калив, в яких подвизаються ченці-відлюдники.


«Саме в цю пустельну місцевість в 1746 році, коли вперше прибув на Афон, спочатку вирушив наш видатний земляк прп. Паїсій Величковський, адже тут вже тоді подвизалося чимало вихідців з українських земель. Тут були келії ченців з України і в XIX столітті», – повідомив він.


В пошуках слідів давнього українського чернецтва Сергій Шумило відвідав пустинну обитель «Аксіон Естін» («Достойно є»), з якою пов'язаний переказ про чудесне явлення Архангела Гавриїла і де явилася однойменна найшанованіша чудотворна афонська ікона Божої Матері. Історик розповів, що після перенесення образу в протатський храм Афону в Карієсі, стародавню обитель на Капсалі призабули. «Зараз у цій обителі подвизаються грецькі ченці. Але мало хто знає навіть на Афоні, що колись ця видатна святогірська пустельна обитель була тісно пов'язана з вихідцями з українських земель. Зокрема, виходець з козацького шляхетського роду з Катеринославщини ієросхимонах Йосиф у 1841 р. власними силами відновив та відбудував цю знамениту келію, яка тривалий час стояла занедбаною та напівзруйнованою», – розповів Сергій Шумило. За його словами, одним зі свідчень присутності тут українців може свідчити й ікона прпп. Антонія і Феодосія Києво-Печерських поч. ХІХ стт, яка зберігається тут.


На Капсалі вчений виявив і інші сліди присутності монахів з України. Так, в гірських лісах, він відшукав келію свт. Димитрія (Туптала), яку в XIX столітті заснував колишній козак з Катеринославщини отець Симеон (Сахно). За словами вченого, навколо цієї пустельної обителі тоді зібралось братство до 10 чоловік. Серед них схимонах Симеон (Назаренко), схимонах Феофан (Поворознюк), монах Косьма (Коваленко) з Волині та інші. До ХХ століття обитель занепала і була покинута, поки у ній нещодавно не оселився румунський монах-відлюдник, який почав її відбудовувати заново з руїн.


Також українські дослідники відвідали на Капсалі іншу стародавню Миколаївську келію, яка колись була «руською». Поспілкувавшись з грецьким відлюдником старцем Аліпієм, який зараз там подвизається, учений дізнався, що недалеко звідси в XIX столітті були й інші келійні обителі, де були українські ченці.


Зокрема, як повідомив С. Шумило, чернець Іллінського скиту Варсонофій (у миру Василь Бойко) з Харківщини за власний кошт придбав на Капсалі закинуту стародавню келійну обитель прп. Сави Освяченого, яка була заснована близько 800 років тому і в якій до того подвизалися болгарські ченці. Згодом до нього з Іллінського скиту приєднався монах Веніамін, якому о. Варсонофій благословив бути настоятелем келії. При цій обителі жили схимонах Арсеній (Сандига) з Черкащини, схимонах Іконій (Колгащенко), о. Василь (Кранга) з Бесарабії та інші. Також у районі Капсали в ХІХ ст. діяла келійна обитель на честь ікони Богородиці «Скоропослушниця», старцем якої був ієросхимонах Іоан (Матюкаченко) з Чернігівщини. Разом з ним жив схимонах Пантелеймон (Семченко) та інші. Ця келійна обитель збереглася й донині, дуже маленька, з двома невеличкими хатинками та мікроскопічною церковцею...


В лісах Капсали на цей раз вдалося відшукати серед гірських пустель Афону і іншу старовинну келію – на честь Архангела Михаїла, в якій в XIX - на поч. XX стт. подвизалися вихідці з Кубані, зокрема й колишні кубанські козаки. За словами С. Шумила, він кілька років намагався її відшукати, але все було марно, місцеві отці-старожили з Капсали навіть не знали вже, де вона розташовувалась. В її пошуках довелося обійти чимало пустельників, розпитуючи, де вона знаходиться. «Колись дуже славна обитель, після смерті останнього її старця о. Євгена (Жукова) з Кубані в 1972 р. занепала і поступово руйнувалась, позароставши чагарниками і деревами» - повідомив дослідник.


В рамках експедиції по Афону українські дослідники також відвідали монастирі Зограф, Св. Пантелеймона, Костамоніт, Дохіар, Ксенофонт, Іверон, Пантократор, а також колишні українські скити Св. Пророка Іллі та «Чорний Вир». Зокрема, в Іллінському скиті директор МІАС С. В. Шумило привітав архім. Филимона з нещодавнім обранням його настоятелем обителі та оглянув колекцію старовинної зброї, яка збереглася у скиті ще від колишніх кубанських та задунайських козаків, які були ченцями у цьому «малоросійському скиту».


Також вдалося провести на Афоні деякі обстеження в середині храму колишнього українського козацького скиту «Чорний Вир», заснованого запорозькими козаками в 1740-і рр. і який зараз стоїть посеред гірських лісів Афону повністю закинутим та руйнується. Як наголосив С. В. Шумило, «на жаль, з кожним роком стан святині все більше погіршується. Обстеження показало, що, порівняно з останнім обстеженням храму 5 років тому, фарби на залишках іконостасу та на настінних фресках через надмірну вологість поступово осипаються. І якщо ще 5 років тому лики на іконографічних зображеннях ще досить добре проглядались, то тепер значно гірше… Стала більшою і тріщина в стіні вівтарної частини храму. Тепер у тріщину майже повністю проходить долоня, ширина тріщини складає бл. 2 см. Не виключено, ще років 7 – 10, і цю унікальну пам’ятку козацької присутності на Афоні XVIII ст. може бути втрачено». За словами дослідника, у храмі збереглися в іконостасі та на фресках зображення києво-печерських святих, що також засвідчує тісний історичний зв’язок скиту з Україною та Києво-Печерською Лаврою. Також збереглися черепи ченців, тут похованих (можливо, це були колишні козаки). Завдяки зусиллям болгарських ченців не так давно на храмі скиту було постелено новий дах замість старого, який повністю обвалився.


За словами дослідника, скит «Чорний Вир» було засновано на Афоні в 1740-і рр. українськими козаками. Очолював його нащадок запорозького гетьмана Оліфера Голуба, колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку ієросхимонах Григорій Голуб, а ктитором скиту був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Монахами в скиту в основному були колишні запорозькі козаки, а після ліквідації Запорозької Січі – козаки з Задунайської Січі в Румунії. Через це скит іноді ще називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні. Докладніше про цю пам’ятку козацької присутності на Афоні можна дізнатись у дисертації С. В. Шумила «Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст.».

сопутствующие Темы

останні оновлення

Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

Leave review
В Оксфорді спільно з британським товариством «The Friends of Mount Athos», офіційним патроном я...
Детальніше
Международный институт афонского наследия поздравил с 87-летием своего почетного председателя митрополита Каллиста (Уэра)

Міжнародний інститут афонської спадщини привітав з 87-річчям свого почесного голову митрополита Калліста (Уера)

Leave review
11 вересня 2021 р. своє 87-річчя відзначив почесний голова Міжнародного інституту афонської спа...
Детальніше
На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

Leave review
На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, подвизався український свя...
Детальніше
На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт.

На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт

Leave review
Експедицію по Святій Горі Афон забутими слідами ченців з українських земель XVIII – XIX стт. зд...
Детальніше
Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Leave review
Міжнародний інститут афонської спадщини виступив співорганізатором та учасником міжнародної нау...
Детальніше
Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Leave review
Одна з найменш відомих форм іконографії - монастирська дидактична ікона. Вона створювалася не ...
Детальніше
У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

Leave review
5 лютого 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася презентація унікально...
Детальніше
Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Leave review
Президент України своїм Указом № 491/2020 постановив присвоїти почесне звання «Заслужений праці...
Детальніше
Знайдено поховання львівського священика, який прослужив у Стамбулі 32 роки

Знайдено поховання священика з Львівщини, який був настоятелем афонського Іллінського скиту у Стамбулі

Leave review
У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандр...
Детальніше
Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Leave review
18 червня 2020 р. в Єлеонському Вознесенському монастирі в Східному Єрусалимі на 92-му році жит...
Детальніше
На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

Leave review
14 червня 2020 року в адміністративному центрі Афону місті Кареї, у соборному храмі Протата, пі...
Детальніше
МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

Leave review
Вітання зі світлим святом Христового Воскресіння отримав директор Міжнародного інституту афонсь...
Детальніше
На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

Leave review
Очищення мережі лісних доріг загальної протяжності 220 кілометрів, струмків, ремонтні роботи у ...
Детальніше