«Києво-Печерський патерик: джерела та контекст» - така тема міжнародного наукового круглоло столу, який відбувся онлайн у Парижі 25 листопада 2022 р. за участі французьких та українських науковців. Захід приурочений до 800-річчя з часу створення цієї знаменитої давньоукраїнської літературної пам'ятки.

Організатори заходу: École pratique des hautes études (Paris) спільно з Інститутом історії України НАН України (Київ), Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» (Київ) та Міжнародним інститутом афонської спадщини (Київ).

Як повідомив один зі співорганізаторів заходу, директор Міжнародного інституту афонської спадщини доктор Сергій Шумило, «круглий стіл проводиться в рамках дня франко-українських досліджень і приурочений до 800-річчя з часу створення Києво-Печерського патерика. Цей науковий захід покликаний об’єднати французьких та українських фахівців і стати майданчиком для обміну досвідом, системного та різнобічного обговорення, вивчення та популяризації «Києво-Печерського патерика» як видатної літературної пам'ятки, сприяти виявленню його джерел та запозичень, а також його впливу на розвиток літератури, духовності, культури, філософії та мистецтва України та Східної Європи».

За словами Сергія Шумило, у Ecole Pratique des Hautes Etudes (Париж) під керівництвом професора П'єра Гонно вперше готується переклад «Києво-Печерського патерика» на французьку мову. У процесі вивчення та перекладу цієї давньоукраїнської літературної пам'ятки важливе значення має виявлення джерел, використаних при його створенні. Зокрема, залишається до кінця не розкритим питання, які інші давніші літературні пам'ятки та твори (агіографічні, аскетичні та інші) були використані авторами під час створення чи запозичення окремих сюжетів "Києво-Печерського патерика". Не досліджено всі наявні цитати та запозичення (явні чи приховані) з інших текстів тощо.

Серед тем до обговорення були запропоновані: джерела, літературні пам'ятки та твори (агіографічні, аскетичні та інші), які були використані під час створення чи запозичення окремих сюжетів "Києво-Печерського патерика", цитати та запозичення (явні чи приховані) з інших текстів тощо.

ПРОГРАМА

25 листопада 2022 р.,
15.00 за київським часом (14.00 за паризьким часом)

Ouverture de la séance / Відкриття засідання (P. Gonneau / П. Гонно, K. Krainii / К. Крайній, S. Shumylo / С. Шумило).

1. Гонно П’єр (Париж, Франція), доктор наук, професор Сорбонни, директор з досліджень École pratique des hautes études (EPHE), директор Інституту слов’янознаства. Тема доповіді: «Патерик і Ліствиця».

2. Жиленко Ірина Володимирівна (Київ, Україна), кандидат богослов'я, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Тема доповіді: «Джерела Києво-Печерського патерика: дослідження XXI століття. Щодо видання "Антології Печерського патерика"».

3. Вілкул Тетяна Леонідівна (Київ, Україна), доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Тема доповіді: «Патерик та літописні тексти про династичні конфлікти 1070-х років».

4. Шумило Сергій Вікторович, кандидат історичних наук (PhD), доктор теології (ThDr), директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Тема доповіді: «До питання про місце перебування прп. Антонія Печерського на Афоні: легенди та пізні тексти житій XIX століття».

5. Петрушко Людмила Анатоліївна (Київ, Україна), кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Тема доповіді: «Емоційний світ Києво-Печерського патерика крізь призму цитат і алюзій християнської літератури».

6. Сироїд Дарія Ігорівна (Львів, Україна), кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Українського католицького університету. Тема доповіді: «Житіє Теодосія Печерського в контексті Патерика».

7. Гончаренко Аліна Володимирівна (Київ, Україна), кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Тема доповіді: «"Чужий" текст у Києво-Печерському патерику».

8. Шуміло Світлана Михайлівна (Чернігів, Україна), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, головний редактор наукового журналу «Сіверянський літопис». Тема доповіді: «Ісихазм у Києво-Печерському патерику».

9. Сінкевич Наталія (Мюнхен, Німеччина), кандидат історичних наук, доктор теології, науковий співробітник інституту Людовіка і Максиміліана у Мюнхені. Tема доповіді: «Патерикон Сильвестра Косова у контексті формування Київської традиції».

10. Петренко-Цеунова Ольга Іванівна (Київ, Україна), магістр філології, старша викладачка кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Тема доповіді: «Мілітарний дискурс у Києво-Печерському патерику».

11. Данилець Юрій Васильович (Ужгород, Україна), кандидат історичних наук, доцент Ужгородського національного університету. Тема доповіді: «Брати Угрини (прп. Моісей, прп. Єфрем та муч. Георгій): дискусійні аспекти походження».

12. Павлов Володимир (Київ, Україна), магістр богослов'я, аспірант Київської духовної академії. Тема доповіді: «Києво-Печерський патерик як джерело богослужбових текстів Печерським святим».

13. Величко Олена Борисівна. Тема доповіді: «Святий блаженний Агапіт Печерський як перший лікар Руси-України».

14. Дятлов Владислав Анатолійович (Київ, Україна), провідний науковий співробітник Музею історії Десятинної церкви. Тема доповіді: «Сприйняття героїв Києво-Печерського патерика в сучасному українському соціумі».

Нагадаємо, нещодавно у Парижі відзначили 300-річчя від дня народження видатного українського святого, церковно-культурного діяча, письменника та перекладача прп. Паїсія Величковського (1722-1794). Зокрема, з нагоди цього ювілею 9 листопада 2022 р. у центральній будівлі університету Сорбонна проведено міжнародну наукову конференцію на тему «Добротолюбіє та старчество в українських та молдавських землях: До 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського». Організаторами конференції виступили Практична школа вищих досліджень (École pratique des hautes études, EPHE), яка діє при Міністерстві вищої освіти та наукових досліджень Франції, спільно з Інститутом історії України НАН України (Київ) та Міжнародним інститутом афонської спадщини (Київ).