У бенедиктинському абатстві Шеветонь (Бельгія) директор Міжнародного інституту афонської спадщини д-р Сергій Шумило провів просвітницький вечір на тему "В Саду Богородиці. Спадщина українського чернецтва на Святій Горі Афон», приурочений до 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського.
Під час заходу український вчений розповів про тисячолітню духовно-культурну спадщину українського чернецтва на Афоні, про українських подвижників і роль українського козацтва у підтримці афонських обителей, про взаємовпливи і взаємозапозичення в українській і афонській духовній традиції. В якості ілюстративного матеріалу були показані відео.
Також у рамках вечора було проведено презентацію книг Сергія Шумила, присвячених прп. Паїсію Величковському та іншим українським афонським подвижникам. Представлені видання були подаровані для бібліотеки Абатства.
У заході взяли участь глава Греко-Католицької Церкви Угорщини митрополит Гайдудорозький Фюлеп (Кочіш), діючий та колишні ігумени абатства та братія бенедиктинської обителі.
Як наголосив у себе на сторінці в фейсбук Сергій Шумило, «приємно було бачити, як глава ГКЦ Угорщини, ігумен і братія абатства з непідробною цікавістю слухали про традиції та історію православного чернецтва на Святій Горі Афон, задавали запитання і коментували».
Під час перебування у бенедиктинському абатстві директор Міжнародного інституту афонської спадщини д-р Сергій Шумило обговорив питання співпраці щодо наукових студій.
Абатство Шеветонь утворене майже 100 років тому з благословення Папи Пія ХІ і є унікальним центром екуменічного діалогу та популяризації східнохристиянської традиції в Західній Європі. При ньому діє своєрідний центр вивчення східнохристиянської традиції, міститься велика бібліотека з історії і спадщини східного християнства, яка нараховує понад 100000 томів. Серед них - одна з найбільших колекцій книг з історії і спадщини Афону.
В Абатстві вже багато десятиліть підтримують тісні контакти і співпрацю з монастирями Афону і часто відвідують Святу Гору з метою вивчення і запозичення духовного досвіду східнохристиянського чернецтва. Самі отці-бенедиктинці, будучи римо-католиками, не просто вивчають східнохристиянські традиції, але й намагаються переймати і застосовувати їх у своєму служінні. Ченці тут переважно бельгійці та французи, є також німці та голландці.

















