У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандрит Серафим Палайда прослужив у минулому столітті 32 роки настоятелем подвір’я Афонського Іллінського скиту в Константинополі. Поховання священика було знайдено зусиллями дослідників Аліни Усенової та директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумило на грецькому православному цвинтарі в північному кварталі Шишлі в Стамбулі. Також було виявлено документи, які підтверджують, що це саме його могила.

Як розповідає Сергій Шумило, за могилою священика з Львівщини багато років ніхто не доглядав, тому вона перебуває в занедбаному стані, повалений хрест лежить напівзакопаним у землі.

За спогадами представників духовенства, які відвідували отця Серафима Палайду, жив він «по-спартанськи в маленькій кімнатці при храмі, без елементарних зручностей, сам собі щось варить, але твердо стоїть на своєму дуже важливому і відповідальному посту».

«Цікавим штрихом в його біографії є те, що попри численні пропозиції з боку радянського консульства в Стамбулі, він категорично відмовлявся від співпраці з представниками комуністичного режиму СРСР і від пропонованих ними грошей, через що жив у Стамбулі в неймовірній бідності, інколи не маючи, за що купити поїсти», — розповів Сергій Шумило.

Дорога на Афон почалась у Львові

Семен (так звали до чернечого постригу отця Серафима) прийняв православну віру у Львові близько 1914 року. Він став активним парафіянином Свято-Георгіївського храму, який на той час підпорядковувався Буковинській митрополії Румунської Православної Церкви та був єдиним православним храмом у місті.

За словами Сергія Шумило, у 1905 році ченці Іллінського скиту на Афоні написали, освятили та подарували львівській церкві на честь великомученика Георгія копію ікони Божої Матері «Тихвінська», яка згодом прославилась як чудотворна. Святиня і досі перебуває у Георгієвському храмі. 

«Тобто Палайда саме тоді у Львові вперше дізнався про Афон та Іллінський скит, настоятелем подвір’я якого згодом він став у Стамбулі. Напевно, це не випадково», — вважає дослідник.

До речі, Іллінський скит на Афоні заснував відомий українець преподобний Паїсій Величковський, а ченцями скиту переважно були колишні запорозькі козаки. Крім того, православний храм т.зв. «малоросійського» Афонського Іллінського скиту у Стамбулі був зведений на кошти українських ченців.

Довідка:

Архімандрит Серафим (в миру Семен Максимович Палайда) народився 13 лютого 1895 року у селі Сулимів Жовківського повіту на Львівщині.

Був слухачем теологічного факультету Львівського університету. Під час навчання перейшов у Православ’я. З початком Першої світової війни 16 серпня 1914 р. разом зі своїм братом Павлом був заарештований австрійською владою і 28 серпня відправлений до фортеці Терезин, а на початку травня 1915 р. — в концтабір Талергоф.

У листопаді 1915 р. з концтабору був переведений в австро-угорську армію, оскільки Італія вступила у війну на боці Антанти і терміново потрібні були солдати для створення нового фронту. В середині травня 1916 р. в Монфальконе, не бажаючи воювати на боці Австро-Угорщини, він здався в полон італійцям, а в квітні 1918 р. став членом чехословацького легіону в Італії. Разом зі своїм другом та односельцем Ярославом Кміцикевичем (Jaroslav Kmicikievič) сприяв організації чеського антиавстрійського легіону з полонених в Італії. Потім був поручиком в чеському легіоні в Італії.

Після закінчення війни, не бажаючи їхати в більшовицьку Росію, він переїхав до Сербії, де вступив у православну семінарію в Сремських Карловцях (Сербської Православної Церкви). У 1922-му Семен вступив на богословський факультет Белградського університету, який закінчив у 1926 р. Під час навчання він прийняв постриг з ім’ям Серафим, ставши ченцем Сербської Православної Церкви, а в 1932-му архімандрит Серафим був призначений настоятелем подвір’я Афонського Іллінського скиту в Константинополі.

Помер священик 2 січня 1955 року в Стамбулі.

За матеріалами velychlviv.com.