Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Афонська обитель Святителя Миколи Чудотворця («Білозерка»)

Буяння руського чернецтва на Святій Горі Афон у другій половині XIX - початку XX століть призвів не тільки до відродження Російського Свято-Пантелеймонова монастиря, а й утворення інших російських святогорських обителей. Крім Свято-Іллінського і Андріївського скитів, на Афоні виникають численні російські келійні обителі, деякі з яких за своєю чисельністю перевищували грецькі монастирі.

Так російська келія свт. Іоанна Златоуста налічувала близько 100 чоловік братії. Російська келія свт. Миколая ( «Білозерка») - 85 осіб, келія Іоанна Богослова - понад 80 осіб, Благовіщенська келія - ​​більше 70 чоловік, келія Ігнатія богоносця - 50 осіб, келія Святої Трійці - близько 50 осіб.

Всього на Святій Горі до початку ХХ століття налічувалося більше 80 великих, середніх і малих російських келійних обителей, а також 187 келію. Загальна кількість російських ченців на Афоні в цей період становило близько 5000 осіб, що перевищувало загальну кількість грецьких, болгарських, сербських і румунських ченців Святої Гори.

Однією з найвідоміших на Афоні була російська келійна обитель, присвячена на честь Святителя Миколи Чудотворця. Святитель Миколай Чудотворець

Глибоке шанування Святителя Миколи Чудотворця завжди на Русі мало широке поширення. Перенесли цю благочестиву традицію російські святогірські ченці і на Афон.

Проявом такого побожного вшанування пам'яті Святителя Миколая стало заснування на Святій Горі російської келійною обителі, присвяченій святому чудотворцю. Нині її всі знають як келія «Буразери». Однак ще в 50-ті роки ХХ століття на Афоні все називали її на російський манер - «Білозерка».

Розташовується обитель недалеко від Кареі, адміністративного центру Святогірської чернечої республіки, і належить сербському Хіландарського монастирю.

В обителі було кілька братських корпусів, один з яких - трьох-поверховий. У них розташовувалися трапезна, архондарик, братські келії, іконописні та інші майстерні. Також російські «білозерці» побудували обійстя для паломників в Константинополі і готель для паломників в Дафні. На кошти «Белозерцев» частково містилася і російська школа в Константинополі.

На порядку денному стояло питання про перетворення російського келейного братства «Білозерки» в окремий російський скит, однак цього починання стали проти представники грецьких монастирів в Протат.

Коли на Лондонській мирній конференції 1913 р обговорювалася доля Афона як автономного всеправославного центру, «Братство російських келій Афона» виступило з ініціативою, щоб Свята Гора залишалася автономної чернечої республікою під заступництвом православних держав, з давніх-давен мають свої обителі на Афоні: Росії, Греції, Сербії , Болгарії і Румунії. Тоді ж Братство намагалося підняти питання про надання Пантелеймонівському монастирі статусу Лаври, Андріївському і Іллінському скитів - статусу монастирів, а великим російським келійним обителей - статусу скитів.

 

На жаль, проти цієї ініціативи категорично виступили 17 грецьких монастирів Афона, які звернулися з протестом до учасників Лондонської конференції. У своєму меморандумі греки писали: «Свобода є створення еллінізму і, якщо в даний час варварські і дикі народи користуються цим благом під грецьким прапором, то невже ми, афонські монахи, будемо поневолені владою народу менш ліберального, менш прогресивного і менш цивілізованого? Ніколи! ».

В результаті, пропозиції Братства так і не були реалізовані, а численні російські обителі, в т.ч. і «Білозерка», так і не змогли отримати статус скитів. Іконостас в Російській келії "Білозерка" (барузер) на Афоні, поч. ХХ століття.

Після трагічних подій 1917 року, коли будь-який зв'язок з Афоном в межах більшовицької Росії була втрачена, багато російські обителі на Афоні спорожніли і прийшли в занепад. Не маючи більше підтримки з рідної Батьківщини, така сумна доля до середини ХХ століття спіткала і російську келію «Білозерка».

У 1962 р від 85 осіб російського братства тут залишалося всього 4: один ієромонах 84 років, інший ієромонах вже не служив через хворобу і старість, 1 старенький ієродиякон, напівсліпий і теж не є службовцем через хворобу, і один старенький монах.

 

 

 

Нині в обителі трудиться понад 30 чоловік братії, велика частина з них - греки, хоча є там і ченці слов'янської національності. Як і при російською братерство, головним заняттям насельників обителі є іконописання. Однак про минуле російською велич обителі нагадують нині лише окремі будови, так і в тих, після недавньої реставрації, все менше вгадується російський стиль.

Сергій Шумило,

Міжнародний інститут афонської спадщини

сопутствующие Темы

останні оновлення

При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

Leave review
При Колумбійському університеті (США) 17 грудня 2021 року відбулася міжнародна науково-богослов...
Детальніше
Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

Leave review
В Оксфорді спільно з британським товариством «The Friends of Mount Athos», офіційним патроном я...
Детальніше
Международный институт афонского наследия поздравил с 87-летием своего почетного председателя митрополита Каллиста (Уэра)

Міжнародний інститут афонської спадщини привітав з 87-річчям свого почесного голову митрополита Калліста (Уера)

Leave review
11 вересня 2021 р. своє 87-річчя відзначив почесний голова Міжнародного інституту афонської спа...
Детальніше
На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

Leave review
На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, подвизався український свя...
Детальніше
На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт.

На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт

Leave review
Експедицію по Святій Горі Афон забутими слідами ченців з українських земель XVIII – XIX стт. зд...
Детальніше
Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Leave review
Міжнародний інститут афонської спадщини виступив співорганізатором та учасником міжнародної нау...
Детальніше
Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Leave review
Одна з найменш відомих форм іконографії - монастирська дидактична ікона. Вона створювалася не ...
Детальніше
У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

Leave review
5 лютого 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася презентація унікально...
Детальніше
Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Leave review
Президент України своїм Указом № 491/2020 постановив присвоїти почесне звання «Заслужений праці...
Детальніше
Знайдено поховання львівського священика, який прослужив у Стамбулі 32 роки

Знайдено поховання священика з Львівщини, який був настоятелем афонського Іллінського скиту у Стамбулі

Leave review
У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандр...
Детальніше
Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Leave review
18 червня 2020 р. в Єлеонському Вознесенському монастирі в Східному Єрусалимі на 92-му році жит...
Детальніше
На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

Leave review
14 червня 2020 року в адміністративному центрі Афону місті Кареї, у соборному храмі Протата, пі...
Детальніше
МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

Leave review
Вітання зі світлим святом Христового Воскресіння отримав директор Міжнародного інституту афонсь...
Детальніше