Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Древній монастир на Вінниччині, відроджений афонським монахом-новомучеником

Трагічним часом для Поділля була остання четверть XVII століття – період господарювання турок. У цей час майже всі монастирі нашого краю припинили своє існування. Не встояв під час чергового набігу варварів і Свято-Покровський Долинянський монастир. Частина монахів була вбита, інша розбіглась, таким чином обитель прийшла в запустіння. 

Однак народна пам'ять зберігла згадку про древній монастир, який в старі часи знаходився в селі Кривохижинці Мурованокуриловецькому районі. На початку ХХ століття були спроби відродити монастир, будувався навіть новий корпус, але всі будівельні роботи припинились у 1914 році с початком Першої світової війни. У 1918 році недобудований житловий корпус був націоналізований та переоблаштований під колгоспні потреби. В тому ж році афонський монах Антоній (Горбатюк) з дозволу місцевої сільської громади в приміщенні магазину де зберігався хліб, заснував монастир-богадільню. 

В центрі архімандрит Антоній (Горбатюк)

Отець Антоній (Горбатюк) згодом схіархимандрит Ксенофонт, народився у 1871 році в селі Шляхова, Гайсинського уїзду. 13 вересня 1937 року був заарештований в місті Житомир та звинувачений за ст. 54-10 КК УРСР. Розстріляний 29 грудня того ж року. Реабілітований у 1989 році.


Спочатку при так званому монастирі жило три дівчини- каліки, які їздили на возі по сусідніх селах збирали милостиню. Вони зупинялися в будинках набожних селян, таємно молилися, вчили вірі. Не дивлячись на те, що в регіоні розгорталася антирелігійна пропаганда, місцеві жителі залюбки допомагали монастирю, навіть з`явилися попічителі, жінки з цукрового заводу, які пожертвували монастирю меблі, килими та цукор. Незабаром монастирське приміщення було відремонтовано, встановлені нові вікна, двері, перекритий дах, на другому поверсі облаштовано сім келій, а на першуму-храм на честь Покрова Пресвтої Богородиці. 

Тим часом антирелігійна політика нової влади, як чума розповзалася по країні. Почалися масові арешти віруючих, храми та монастирі закривалися, а церковні цінності конфіскувалися. Після закриття у 1920 році Барського монастиря 14 послушниць на чолі з ігуменею Софією (Рачинською) перейшли в село Кривохиженці. Особистість матушки Софії, є доволі унікальною, вона мала рідкий талант гімногрофа, тобто писали богослужбові тексти. Її авторству належить сімнадцять акафістів в тому числі і Браїловській іконі Божої Матері. В миру її звали Евдокія Ніканорівна, народилась вона у 1860 році в селі Талиці, нині це Костромська область  Юрівський район. В віці двох рокі вона лишилася сиротою та була прийнята добродушними сестрами на виховання до монастиря. Без сумніву, благочестиве життя в монастирі, зростили в ній проникновенний молитовний дар, який відобразився в написаних нею молитвах. 

Не довго продовжувалося мирне життя в обителі, антирелігійна компанія дійшла до Кривохижинців. Голова Снитківського волісполкому тов. Дикий організував в регіоні антирелігійний рух в результаті чого у 1922 році монастир був зачинений. 


Частина черниць на чолі з ігуменею Софією перейшла в село Галайківці, а інша під керівництвом монахині Євдокії – в село Ломачинці, тепер це Хмельницька область. В відібраному монастирському приміщенні місцева влада розмістила канцелярію сільради, а на першому поверсі, де раніше була церква та лунали молитви, організували театральну залу, де місцевий драмгурток проводив вистави. У 1931 році приміщення перейшло у власність колхозу ім. Чапаєва та використовувалося під зерносховище. 

С початком Великої Вітчизняної війни релігійна ситуація на окупованих територіях докорінно змінилася. Нацисти не противилися релігійному пориву населення, стали відкриватися раніше зачиненні церкви, почало відроджуватися богослужіння. 


Населення Кривохижинців також мало бажання мати місця для загальної молитви. З 1941 року нижній поверх монастиря був відкритий як молитовний дім, а верхній лишався вільним. Так продовжувалося до звільнення Червоною Армією України. Існує місцева легенда про двох монахів, які під час війни подвизалися в Кривохижинцях. Але коли в село повернулася радянська влада, місцеві активісти привселюдно скинули хрест та зачинили церкву. На слідуючи день монахи зникли. Можливо їх арештували, можливо вони самі пішли, однак після того село стало занепадати.

7 серпня 1944 року православна громада просила перед уповноваженним по справам Православної Церкви при Вінницькому облвиконкомі про регистрацію та передачу храму в користування віруючих села Кривохижинці. Під заявою було зібранно 25 підписів в тому числі і священника Ільї Вознюка. Уповноваженний дозволив віруючим офіційно зареєструвати общину. Але церкві віддали тільки перший поверх, другий лишився в підпорядкуванні колхозу.


Лояльне відношення влади до Церкви було не довгим: вже 9 жовтня 1947 року виконком обласної Ради трудящих задовольнив прохання райвиконкому про вилучення приміщення у церковної громади. Храм знову передали під сільський клуб. З 1949 року в єпархіальному управлінні громада не числиться, а з 1952 року знята з реєстрації.

На данний момент обитель знаходиться в занедбаному стані. На її території зберіглося двохповерхове приміщення, саме те в якому отец Антоній (Горбатюк) облаштував келії та церкву. Неподалік збервігся фундамент недобудованого корпусу. Але незважаючи на багатолітне запустіння, це місце вражає своєю молитовною тишиною та умиротворінням. 

Не менш вражаючою пам’яткою обителі є дванадцять джерел, які здавна славилися як цілющі. Викладенні з дикого каміння колодязі, завжди наповнені цілющою джерельною водою. Найбільш шановані з них, це – джерело на честь преподобного Агапіта лікаря Печерського та ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», до яких здебільшого звертаються з хворобами шлунку та очей. Місцеві жителі знають не мало прикладів зцілення після того, як людина скоштувала воду. 

Ще одна святиня монастиря, на жаль яка не зберіглась до наших днів, це місцешанована ікона Покрова Божої Матері, яка була знайдена у 1725 році на згарищі старої дерев’яної церкви. До більшовицької революції щороку на честь цієї ікони влаштовувалася хресна хода. 


Ієромонах Софроній

Газета "Православна Вінниччина", № 3 (43), березень 2017 р.

сопутствующие Темы

останні оновлення

При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

Leave review
При Колумбійському університеті (США) 17 грудня 2021 року відбулася міжнародна науково-богослов...
Детальніше
Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

Leave review
В Оксфорді спільно з британським товариством «The Friends of Mount Athos», офіційним патроном я...
Детальніше
Международный институт афонского наследия поздравил с 87-летием своего почетного председателя митрополита Каллиста (Уэра)

Міжнародний інститут афонської спадщини привітав з 87-річчям свого почесного голову митрополита Калліста (Уера)

Leave review
11 вересня 2021 р. своє 87-річчя відзначив почесний голова Міжнародного інституту афонської спа...
Детальніше
На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

Leave review
На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, подвизався український свя...
Детальніше
На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт.

На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт

Leave review
Експедицію по Святій Горі Афон забутими слідами ченців з українських земель XVIII – XIX стт. зд...
Детальніше
Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Leave review
Міжнародний інститут афонської спадщини виступив співорганізатором та учасником міжнародної нау...
Детальніше
Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Leave review
Одна з найменш відомих форм іконографії - монастирська дидактична ікона. Вона створювалася не ...
Детальніше
У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

Leave review
5 лютого 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася презентація унікально...
Детальніше
Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Leave review
Президент України своїм Указом № 491/2020 постановив присвоїти почесне звання «Заслужений праці...
Детальніше
Знайдено поховання львівського священика, який прослужив у Стамбулі 32 роки

Знайдено поховання священика з Львівщини, який був настоятелем афонського Іллінського скиту у Стамбулі

Leave review
У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандр...
Детальніше
Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Leave review
18 червня 2020 р. в Єлеонському Вознесенському монастирі в Східному Єрусалимі на 92-му році жит...
Детальніше
На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

Leave review
14 червня 2020 року в адміністративному центрі Афону місті Кареї, у соборному храмі Протата, пі...
Детальніше
МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

Leave review
Вітання зі світлим святом Христового Воскресіння отримав директор Міжнародного інституту афонсь...
Детальніше