Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Роль Святої Гори в історії культури і духовності України

Афон та його спадщина протягом багатьох століть відігравали винятково важливу роль у розвитку вітчизняної духовності і культури як в епоху Київської Русі, так і в часи національно-визвольної боротьби українського народу в XVII ст. і в більш пізні часи, вплинувши на самобутність і неповторність національних релігійних традицій в Україні. Особливо важливим було становлення під впливом Афону Києво-Печерського монастиря, який був свого роду «розсадником» і центром чернецтва, духовності, книжності, культури і просвіти по всій Русі-Україні.

Перша відома письмова згадка про київоруське чернецтво на Афоні відноситься до 1016 року. Під цією датою в одному зі святогірських документів, які зберігаються в бібліотеці Великої Лаври на Афоні, зафіксовані підписи ігуменів всіх монастирів Святої Гори. Серед них такий напис: «Герасим — монах, милістю Божою, пресвітер і ігумен монастиря русів. Власноручний підпис»

Зі списків житія відомо, що в 1013 р. викл. Антоній Печерський вперше повертається до Києва зі Святої Гори Афон, де кілька років трудився в духовних подвигах і науці. Побувши трохи в Києві, він знову повернувся на Афон, звідки знову приїжджає в Київ в 1017 р. Таким чином, ми бачимо, що родоначальник давньоруського чернецтва і засновник Києво-Печерського монастиря разом з іншими співвітчизниками в перший раз починають боротись на Святій Горі до 1013 року. Саме вони і склали в 1016 р. братію першого давньоруського монастиря Афона, ігуменом якого був вищезгаданий Герасим.

За переказами, цим першим давньоруським монастирем на Афоні була обитель Успіння Богородиці (Панагія Ксирургу або «Древодел»). Сьогодні це загальний скит, який належить Афонському Свято-Пантелеймонівському монастирю

Після спустошення Київської Русі монголо-татарськими ордами зв'язку з Афоном хоча і ослабли, але остаточно ніколи не переривалися. Так в XIV—XV вв. видатним афонитом, які зробили вагомий внесок у розвиток української духовності і культури, був (1375-1406 рр.) митрополит Київський св. Кіпріан (Цамблак). За часів його митрополитства на Русь привозиться з Афона багато книг, здійснюються переклади і т. п. під їх впливом на Русі починається період "ісіхастського відродження", глибоко відбився на формуванні самобутньої і глибоко духовної культури Руси-України. Іншим видатним подвижником-исихастом, який вніс вагомий внесок у розвиток вітчизняної духовності, культури та писемності, був і учень старців з Афону — митрополит Григорій (Цамблак + 1452), який залишив після себе більше трьох десятків цінних літературно-богословських творів.

Важливу роль Афон та його подвижники зіграли в духовно-культурному відродженні в Україні в XVII ст. Під їх впливом в Україні пишуться нові полемічні твори, відкриваються школи, Острозька та Києво-Братська), засновуються братства, друкуються книги, здійснюється воцерковлення запорізького козацтва і залучення його до боротьби за релігійне і національне визволення українського народу.

Найвидатнішим з українських афонітів того часу був старець Іоан Вишенський, а також його однодумці Іов Княгиницький, блаженний Кипріан, Ісаакій Борискевич, св. Іов залізо (Почаївський), Афанасій Межигірський, Іоасаф Густинський, Ісайя Копинський, Йосип Коріатович-Курцевич та ін.

Тісні духовно-культурні зв'язки з Афоном в цей час підтримували Києво-Печерський, Києво-Братський, Межигірський, Трахтемирівський, Самарський, Манявський, Почаївський, Густинський, Мгарський, Святогірський, Мотронинський, Краснокутський і багато інші монастирі. Вплив Афону на духовно-культурне відродження в Україні був таким значним, що на Київському Помісному Соборі в 1621 р. у спеціальній постанові, відомій під назвою "Радження про благочестя", пропонувалося "посилати русинів, схильних до благочестя, на Афон, як в школу духовну".

Українське козацтво теж підтримувало тісні зв'язки з Афоном, запрошувало звідти досвідчених наставників і старців, робило щедрі пожертви на монастирі Афона, здійснював паломництво, а нерідко чимало козаків і самі брали на Афоні чернечі пострижи і жили в монастирях Афона.

Не зникла ця традиція і після розгрому російськими військами Запорізької Січі в 1775 р. Так козаки з Задунайської Січі і Кубані по старій козацькій традиції продовжували піклуватися про монастирях Афона, а особливо українським козацьким Свято-Іллінським скитом (останні ченці-українці у цьому афонському козацькому скиті перебували до 1992 року, коли замість українців в нього заселилися греки і відтоді він перетворився у грецький монастир). Як писав ще в середині ХХ ст. про це козацькому скиті на Афоні І. Огієнка: «Це дійсно український куточок на Афоні, немов чудом перенесений сюди з України». Заснований він був вихідцем з родини українських козацьких священиків святим Паїсієм Величковским (1722-1794), заснував на Святій Горі власну исихастскую школу (т. зв. «паисианство»), якій належала честь нового відродження і поширення афонського ісихазму і старецтва в Україні, Молдові, Румунії, Білорусі та Росії в ХІХ ст.

Іншим центром українського чернецтва на Афоні був заснований козаками скит Різдва Богородиці, що діяв у XVIII—XIX ст. при Афонському Зографском монастирі.

У ХІХ - ХХ ст. в Одесі діяли двори афонських обителей-Свято-Пантелеймонівського монастиря, Іллінського та Андріївського скитів. Саме через Одесу тисячі паломників з усієї Російської імперії відправлялися в паломництво на Святий Афон. Через Одесу здійснювався і зв'язок українських і російських ченців Афона з Батьківщиною.

Варто відзначити, що до 1913 р. на Афоні налічувалося понад 2500 ченців з України, тоді як греків — 3900, болгар — 340, румунів — 288, сербів — 120 і грузин — 53. Тільки в одному Іллінському скиті налічувалося до 500 ченців. Значна кількість вихідців з України подвизалась в російському Свято-Пантелеймонівському монастирі, а також численних келіях і каливах Афона. Однак після трагічних подій 1917-1920 рр. зв'язки України з Афоном були втрачені, афонські двори в Одесі «націоналізовані» радянською владою, а будь-які натяки на роль Афона в становленні духовності та культури України старанно знищувалися радянською атеїстичною пропагандою.

Водночас вплив Святої Гори Афон, її традицій та її послідовників на духовно-культурні процеси в історії Руси-України мали дуже важливе значення. А саме афонської спадщина по праву є однією з важливих складових української національної духовної культури та традиції, хоча і невиправдано забутої сьогодні.

У 2016 році виповнюється 1000 років від першої письмової згадки про існування і діяльності на Святій Горі Афон (Греція) першого давньоруського монастиря, через який здійснювалися духовні і культурні взаємозв'язки між Київською Руссю і центром православного чернецтва і духовності на Афоні. Незважаючи на всі труднощі, які сьогодні переживає Україна, цей ювілей заслуговує того, щоб бути відзначеним на загальнонаціональному рівні. Адже справжнє відродження країни можливе лише через звернення до власного духовної спадщини і першоджерел, де Свята Гора Афон завжди займала одне з провідних місць.

сопутствующие Темы

останні оновлення

На Афоні знайдено унікальну духовно-історичну пам’ятку XVIII ст., пов'язану з Україною

На Афоні знайдено унікальну духовно-історичну пам’ятку XVIII ст., пов'язану з Україною

Leave review
На Святій Горі Афон у Греції вдалося розшукати залишки обителі, де у XVIII ст. імовірно подвиза...
Детальніше
На Святій Горі Афон вшанували пам'ять прп. Паїсія Величковського

На Святій Горі Афон вшанували пам'ять прп. Паїсія Величковського

Leave review
На Святій Горі Афон 28 листопада 2022 р. вшанували 300-річчя від дня народження українського св...
Детальніше
У Парижі відбувся круглий стіл «Києво-Печерський патерик: джерела та контекст»

У Парижі відбувся круглий стіл «Києво-Печерський патерик: джерела та контекст»

Leave review
«Києво-Печерський патерик: джерела та контекст» - така тема міжнародного наукового круглоло сто...
Детальніше
Українські вчені у Румунії взяли участь у відзначенні 300-річчя прп. Паїсія Величковського

Українські вчені у Румунії взяли участь у відзначенні 300-річчя прп. Паїсія Величковського

Leave review
З доповідей українських науковців розпочався у Румунії міжнародний симпозіум «Духовна та культу...
Детальніше
У Парижі відзначили 300-річчя прп. Паїсія Величковського

У Парижі відзначили 300-річчя прп. Паїсія Величковського

Leave review
В університеті Сорбонна у Парижі відзначили 300-річчя від дня народження видатного українськог...
Детальніше
Фальшиві «пророцтва» як обгрунтування війни: сектантські  містифікації московського патріарха Кіріла

Фальшиві «пророцтва» як обгрунтування війни: сектантські містифікації московського патріарха Кіріла

Leave review
Патріарх Кіріл Гундяєв є продовжувачем єресі, «отцем-засновником» якої є скандальновідомий сект...
Детальніше
В університеті Сорбонна у Парижі відбудеться конференція до 300-річчя українського святого Паїсія Величковського

В університеті Сорбонна у Парижі відбудеться конференція до 300-річчя українського святого Паїсія Величковського

Leave review
У Парижі відзначать 300-річчя від дня народження видатного українського святого, церковно-культ...
Детальніше
У Парижі французькі та українські науковці разом досліджуватимуть джерела давньоукраїнської літературної пам'ятки

У Парижі французькі та українські науковці разом досліджуватимуть джерела давньоукраїнської літературної пам'ятки

Leave review
У рамках днів франко-українських наукових досліджень у Парижі буде проведено міжнародний науков...
Детальніше
«Православний шахідизм» та неоязичницька теологія війни московського патріарха Кіріла

«Православний шахідизм» та неоязичницька теологія війни московського патріарха Кіріла

Leave review
Маніпулюючи вирваними з контексту євангельськими цитатами та перекручуючи їхній сенс та зміст, ...
Детальніше
Некролог: помер почесний голова Міжнародного інституту афонської спадщини митрополит Калліст (Уер)

Некролог: помер почесний голова Міжнародного інституту афонської спадщини митрополит Калліст (Уер)

Leave review
В Оксфорді 24 серпня 2022 року, на 88-му році життя, спочив відомий православний богослов і пат...
Детальніше
При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

При Колумбійському університеті (США) відбувся міжнародний форум на тему «Молитва у східно-християнській традиції»

Leave review
При Колумбійському університеті (США) 17 грудня 2021 року відбулася міжнародна науково-богослов...
Детальніше
Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Архів Сербської Церкви та Інститут афонської спадщини домовились про спільні дослідження з історії Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

В Оксфорді видали книгу про афонського старця Авакума (Вакарова), який родом був із Закарпаття

Leave review
В Оксфорді спільно з британським товариством «The Friends of Mount Athos», офіційним патроном я...
Детальніше
Международный институт афонского наследия поздравил с 87-летием своего почетного председателя митрополита Каллиста (Уэра)

Міжнародний інститут афонської спадщини привітав з 87-річчям свого почесного голову митрополита Калліста (Уера)

Leave review
11 вересня 2021 р. своє 87-річчя відзначив почесний голова Міжнародного інституту афонської спа...
Детальніше
На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

Leave review
На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, подвизався український свя...
Детальніше