Унікальну пам'ятку культової та оборонної архітектури, сформованої ще в середньовічний час, — згідно з переданням, заснований ченцями з Афону скельно-печерний оборонний монастир біля села Оксанівка на Вінниччині. Дослідження, необхідні для того, щоб надати архітектурному комплексу статус пам’ятки національного значення, а отже і охорону держави, завершені. Наразі триває підготовка облікової документації.

Як зазначають спеціалісти, петрогліфи та графіті, зображені на стінах комплексу та у його печерах, є артефактами міжнародної ваги та не мають аналогів у світі. Серед зображень — хрестоподібні фігури, трикутники, ромби, зображення звірів, риб, птахів. Усього таких знаків — сотні.

Планується, що комплекс увійде в якості структурного підрозділу до заповіднику «Буша».

Як уточнив завідуючий сектором охорони культурної спадщини Вінницької ОДА Михайло Потупчик,  документацію має узгодити консультативна рада з питань охорони культурної спадщини департаменту культури Вінницької ОДА. Вже після отримання розпорядження голови Вінницької ОДА можна буде надати клопотання щодо включення виявленого об’єкту культурної спадщини до Державного реєстру пам’яток до Мінкульта.

«Процедура непроста і нешвидка, але на рівні області ми завершуємо усі підготовчі роботи, — відзначив Михайло Потупчик. — Спочатку скельний храм отримає статус пам’ятки місцевого значення, а потім будемо клопотати про присвоєння йому статусу національного значення, бо лише так ми зможемо його передати у підпорядкування історико-культурного заповідника "Буша" і зберегти для нащадків. Адже скельний монастир — це рідкісний комплекс, що поєднує культову й оборонну мету, він має виняткове значення для української історії, культури, археології та й інших суміжних наук».

За його словами, до початку 2000-х років археологічні й архітектурні дослідження на території комплексу не проводилися, хоча печери біля Оксанівки згадувалися у машинописному звіті спелеологічної експедиції МДУ та КДУ від 1949 року. Вперше архітектурно-археологічний огляд було здійснено в 2003 році. Тоді були складені схематичні плани деяких приміщень, описані та сфотографовані окремі наскельні зображення.

У 2013-му дослідження Оксанівських печер продовжилися. Тоді було визначено особливості більшості приміщень, виокремлено три будівельних етапи, інтерпретовано петрогліфи та графіті, з’ясовано заключний етап використання печерних приміщень, первісний архітектурний вигляд комплексу. Серед вирубаних кімнат — пристосовані як для житлових, так й для культових цілей. Тоді ж, у 2013-му, була знайдена ділянка із залишками глиняної обмазки печі, де зберігся шматок деревини.

Завдяки тому, що було знайдено датований напис, вдалося визначити, що останній період використання комплексу — 70-ті роки XVII століття. Очевидно, користувалися ним келіоти — монахи, які ведуть замкнутий спосіб життя.

Фото istpravda.com.ua та Михайла Потупчика. 

За матеріалами day.kyiv.ua, vlasno.info.