Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Слов'янські старці-відлюдники на афонських Карулях

Каруллі (або Карулья) – одне з найбільш аскетичних і небезпечних місць на Святій Горі Афон через свою важкодоступність. Знаходяться вони на південній скелястій частині Афонського півострова, на крутих і пустельних скелях, де пересуватися можна лише за допомогою канатів і ланцюгів. Звідси й назва «Карулья» (з грец. котушки, канати, ланцюги). За їх допомогою ченці пересуваються скельними стежками і піднімають на верх провізію. Насельники живуть в келіях (всього 12 келій, побудованих переважно в 17 столітті) і навіть печерах. Територія ця і розташовані тут келії належать Великій Лаврі.

На Каруселях з давніх часів трудилися строгі ченці-відлюдники, які шукають спасіння на самоті і молитві. Їх келії ліпляться до вертикальної поверхні скель на невеликих кам'янистих виступах і у розщілинах скельних, які здалеку нагадують пташині гнізда. Там же можна побачити і просто печеру, облаштовану під чернечу обитель.

Печери знаходяться приблизно на 75-метровій висоті над рівнем моря, туди легко долітають тільки птахи, а людині доводиться добиратися з працею. Голі прямовисні скелі над морем закінчуються прірвою. Щоб не зірватися вниз, до скель прибиті ланцюги, на перепадах облаштовані мотузкові сходи. По них і пересуваються затворники, тримаючись за ланцюги, щоб не зірватися в прірву.


 

Частина Каруля, відрізаних від зовнішнього міра непрохідним ущелиною, називають Μεσα (внутрішні) або Φριχτα (жахливі) Καρουλια. Пройти на Жахливі Котушки (якщо перевести на російську) можна тільки спустившись по ланцюгах і сходах близько ста метрів по ущелині, а потім пройти стільки ж по прямовисній скелі, тримаючись за вбитую ланцюг. Відомо чимало нещасних випадків, коли ченці на таких важкопрохідних стежках обривалися в прірву, але, чудом Божим, деякі з них залишалися живі. У цій місцевості також водиться чимало отруйних змій.

Умови Каруллі суворі: влітку тут сильна спека (до 50 градусів), а взимку скелі продуває холодний вітер з моря. Особливі труднощі виникають через відсутність питної води в період літньої посухи. Але всі труднощі монахи-відлюдники зазнають з Божою допомогою. Навіть рибу вони навчилися ловити зі скель, а в посуху-збирати для пиття дощову воду.


 

За своїм складом карельські насельники – це в основному представники слов'янських народів – росіяни і серби... По поширеній думці, грецькі ченці не прагнуть жити в цьому скиту, оскільки там дуже важкі для них умови. У ХХ столітті відомими російськими старцями тут були затворники ієросхимонах Феодосій і його учень Никодим Карульские.

Особливо багато тут трудилося російських пустельників в 30-ті роки ХХ століття, після трагічних подій 1917 р. в Росії. Їх було близько 40.

Так у свій час на Карулях рятувався Російський старець ієросхимонах Тихон (Голенков) – духовний наставник відомого старця прп. Паїсія Святогорця (Эзнепидиса). Архімандрит Софроній (Сахаров) – учень святого старця Силуана Афонського теж один час працював на Карулях.

Інший відомий російський карульський подвижник-ієросхимонах Нікон (Штрандтман). Його хрещеним батьком був імператор Олександр II, а рідний брат був послом Російської імперії в Сербії. Сам він був ад'ютантом Великого князя Андрія Володимировича, учасник Російсько-Японської та Першої світової війни, полковник Білої армії, володів п'ятьма мовами. Опинившись на еміграції, прийняв у Сербії чернецтво і в 1930-і роки пішов на Афон. Тут він став суворим карельським затворником. Відійшов до Господа в 1963 році у віці 88 років.

 

Незважаючи на нестерпні умови для життя на Каруселях, багато російські кармеліти-відлюдники відрізнялися довгожительством. Так Російський схимонах Ніл прожив близько 100 років. Він був молитовником-исихастом. Відчувши годину своєї кончини, він сам приготував собі могилу і в ній віддав свою душу Господу.

Ще один російський подвижник-ка рулить-старець Парфений. Про нього говорили, що він був княжого роду і перебував у родинних стосунках з династією Романових, в дитинстві дружив з майбутнім грецьким королем Георгом II. Однак залишивши вищий світ, він таємно пішов на Святу Гору, де проміняв дорогі княжі шати на рваний відлюдницький підрясник і десятки років трудився в карульских печерах, нікому не розкриваючи, ким був насправді. Таємницю його особистості так і не вдалося відкрити. Ведучи скромний і прихований від чужих поглядів спосіб життя відлюдника, він і пішов з життя тихо і скромно. Після смерті старця в його келії подвизался Російський ієросхимонах Серафим, родом з Далекого Сходу, емігрував з Росії після поразки Білої армії. Помер він в 1981 році.


Видатним російським подвижником-карулітом був ієросхимонах Феодосій (Харитонов). Закінчивши Казанську духовну академію зі ступенем магістра богослов'я, він у свій час був наглядачем в Сімферопольській духовній семінарії, а потім п'ять років – інспектором у Вологодській семінарії. На початку ХХ століття пішов на Афон. Тут брав участь в обґрунтуванні помилковості имябожнического вчення, за що був високо оцінений багатьма видатними православними ієрархами. Його праці були оцінені імператором Миколою II, а від Святійшого Синоду завітала грамота і переданий у благословення образ Всемилостивого Спаса.

Старець Феодосій склав грунтовну працю на захист православного юліанського календаря. Листувався з багатьма видатними ієрархами, зокрема з митрополитом Антонієм (Храповицьким) та іншими. Мав багатьох учнів. Спочив на 70 році життя в 1938 році.

 

Його учнем був інший відомий старець – Никодим Карульский. Офіцер царської армії, після революції він пішки пішов на Афон. Тут став духовним сином старця Феодосія Карульского, а після його смерті прийняв на себе старече керівництво над його учнями. Отець Никодим мав великий вплив на російське зарубіжжя, до нього приїжджали за порадою російські емігранти, білі офіцери і представники інтелігенції з різних країн світу, з багатьма він спілкувався в листах. Відійшов до Господа в 1984 році.


Російський схимонах вафусій після революції подвизался на самому краю Канули в келії, що нагадувала за зовнішнім виглядом Ластівчине гніздо. У цей же період на Карулях подвизались схиеродиакон Софроній і схимонах Досифей, що приїхав на Афон з благословення святого праведного Іоанна Кронштадтського, і багато інших.

Таким чином російські подвижники-відлюдники карельських келій і Печер – це невід'ємна і славна частина тисячолітнього російського Афонського спадщини.

Сергій Шумило,
директор Міжнародного інституту афонської спадщини

сопутствующие Темы

останні оновлення

В Англікано-православному товаристві в Оксфорді проведено презентацію книги про українського афонського старця

В Англікано-православному товаристві в Оксфорді проведено презентацію книги про українського афонського старця

Leave review
В Оксфорді в офісі Англікано-православного товариства святих Албанія і Сергія 4 жовтня 2023 р. ...
Детальніше
Інститут афонської спадщини підписав угоди про співпрацю з науковими центрами Греції

Інститут афонської спадщини підписав угоди про співпрацю з науковими центрами Греції

Leave review
Угоди про співпробітництво підписали Міжнародний інститут афонської спадщини (МІАС) та низка на...
Детальніше
Забуте українське коріння відомої «французької» святої як приклад імперської уніфікації та денаціоналізації

Забуте українське коріння відомої «французької» святої як приклад імперської уніфікації та денаціоналізації

Leave review
Характерною ознакою імперської культури є вбирання в себе духовних, інтелектуальних і творчих с...
Детальніше
«Спадщина Паїсія Величковського є запорукою духовного єднання православних українців» – Сергій Шумило

«Спадщина Паїсія Величковського є запорукою духовного єднання православних українців» – Сергій Шумило

Leave review
Нещодавно сповнилось 300 років від дня народження українського православного святого Паїсія Вел...
Детальніше
На Афоні виявлено цінний рукопис XVIII ст. про українське козацтво

На Афоні виявлено цінний рукопис XVIII ст. про українське козацтво

Leave review
На Афоні в архіві древнього Ватопедського монастиря вдалося відшукати невідомий раніше цінний р...
Детальніше
В Оксфордському університеті відбулась презентація книги про українського афонського подвижника із Закарпаття

В Оксфордському університеті відбулась презентація книги про українського афонського подвижника із Закарпаття

Leave review
В Оксфордському університеті 17 червня 2023 р. відбулась презентація англомовної книги українсь...
Детальніше
Українські релігієзнавці співпрацюють з британськими експертами, які збирають свідчення про злочини російських військ для суду в Гаазі

Українські релігієзнавці співпрацюють з британськими експертами, які збирають свідчення про злочини російських військ для суду в Гаазі

Leave review
В Ексетерському університеті у Великій Британії українські релігієзнавці проконсультували прові...
Детальніше
На південному заході Англії у м. Ексетер вперше проведено українську православну Пасхальну службу

На південному заході Англії у м. Ексетер вперше проведено українську православну Пасхальну службу

Leave review
Вперше на південному заході Англії у м. Ексетер 16 квітня 2023 р. проведено українську правосла...
Детальніше
Український Великдень під час війни

Український Великдень під час війни

Leave review
Пасха – для нас, українців, одне з головних не лише релігійних, а й національних свят. В Україн...
Детальніше
В Ексетерському університеті у Великобританії проведено лекцію про Україну

В Ексетерському університеті у Великобританії проведено лекцію про Україну

Leave review
13 березня 2023 р. в Ексетерському університеті (University of Exeter) у Великобританії для вик...
Детальніше
“Не є християнами ті, хто не прагне діалогу, а лише обвинувачує”, — д-р Сергій Шумило про міжправославні стосунки

“Не є християнами ті, хто не прагне діалогу, а лише обвинувачує”, — д-р Сергій Шумило про міжправославні стосунки

Leave review
Про теми, які турбують сучасних православних богословів, єретичність ідеології "русского міра",...
Детальніше
У Волосі відбувся міжнародний мега-симпозіум з проблем східного християнства

У Волосі відбувся міжнародний мега-симпозіум з проблем східного християнства

Leave review
З 11 по 15 січня 2023 у м. Волос (Греція) відбувся міжнародний мега-симпозіум з проблем світово...
Детальніше
У бенедиктинському абатстві Шеветонь у Бельгії розповіли про українську спадщину на Афоні

У бенедиктинському абатстві Шеветонь у Бельгії розповіли про українську спадщину на Афоні

Leave review
У бенедиктинському абатстві Шеветонь (Бельгія) директор Міжнародного інституту афонської спадщи...
Детальніше
На Афоні знайдено унікальну духовно-історичну пам’ятку XVIII ст., пов'язану з Україною

На Афоні знайдено унікальну духовно-історичну пам’ятку XVIII ст., пов'язану з Україною

Leave review
На Святій Горі Афон у Греції вдалося розшукати залишки обителі, де у XVIII ст. імовірно подвиза...
Детальніше
На Святій Горі Афон вшанували пам'ять прп. Паїсія Величковського

На Святій Горі Афон вшанували пам'ять прп. Паїсія Величковського

Leave review
На Святій Горі Афон 28 листопада 2022 р. вшанували 300-річчя від дня народження українського св...
Детальніше