Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Міжнародний інститут афонської спадщини

The International Institute of the Athonite Legacy

Загублена обитель запорізьких козаків

Історик і журналіст Сергій Шумило виявив на Афоні забутий усіма старовинний скит запорізьких козаків.

Про скиті (саме так на Афоні називають чернечі поселення) "Чорний Вир" директор Міжнародного інституту афонського спадщини в Україні, редактор наукового альманаху "Афонські спадщина" Сергій Шумило випадково дізнався, працюючи в київських і чернігівських архівах. Йому в руки потрапив лист колишнього запорізького козака-засновника козачої обителі на Афоні старця Григорія (Голубенка) до кошового отамана Запорізької Січі Петру Калнишевському. Як виявилося, Голубенко залишив військову службу в званні бунчукового товариша (полковника у відставці), прийняв чернецтво в Києво-Печерській Лаврі, а після поїхав на Афон…

Фото Сергій Шумило


На Афоні мешкало близько 2000 українців

Після двох років копіткої паперової роботи розташування скиту вдалося встановити, і в лютому 2015 року співробітники Інституту афонського спадщини вирушили в Грецію, єдина в світі автономне чернеча держава на Афоні, щоб відшукати і досліджувати покинуте житло козацьких пустельників. 

- На початку XX століття на Афоні жили приблизно 8 тисяч ченців, з яких близько 2000 - вихідці з України. Зараз на Афоні діють 20 великих монастирів. Серед них 17 грецьких і три слов'янських-Російський Пантелеймонів, Болгарський Зограф і сербський Хіландар. Також діють 12 скитів. Число слов'янського чернецтва на Афоні обмежена грецькими нормативними актами. Був час, коли греки зайняли і древній Русик - давньоруський монастир Св. Пантелеймона, і тоді для наших співвітчизників на Афоні не залишилося "даху над головою". У цих умовах за підтримки запорізьких козаків і був у 1747 році заснований, по суті, "новий Русик", тобто козачий скит "Чорний вир", - розповів Сергій Шумило. - Будували його запорожці разом з монахами. Ікони, швидше за все, писалися на місці, але самі майстри теж були із Запоріжжя. Судячи зі збережених іконостасів у "Чорному вирі" - це так зване Козацьке бароко XVIII ст. у подібному стилі розписували і козачі храми Запоріжжя. 

- В скит в основному брали благочестивих і неодружених козаків, схильних до молитовного усамітнення. Таких на Запоріжжі було багато. Адже і самі січовики, ті, що регулярно жили на Січі, ніколи не одружувалися, це було заборонено. Як і на Афоні, на Січі заборонялося ступати ногою жінкам. Єдиною жінкою, якій на Січі віддавалася перевага, була Божа Матір. Вона вважалася покровителькою Запорізької Січі, на її честь традиційно тут зводилися храми, а самі козаки називали себе "лицарями Пречистої". Але і на Афоні покровителькою і ігуменею Святої Гори вважається Божа Матір. Так що не дивно, що деякі запорожці прагнули піти в центр аскетизму на Афоні.


Монахи определяли время по этим византийским солнечным часам.

Ченці визначали час за цим візантійським сонячним годинником.

Війну пережили, революцію-ні

Через 10 років після заснування "Чорного Вира" на Афоні по сусідству виник ще один скит - Свято-Іллінський, теж в основному населений українськими козаками (про це читай Була справа).  Але упорядкована життя співвітчизників на Афоні тривала недовго - указом Катерини II Запорізька Січ була ліквідована, і обителі втратили матеріальної підтримки. Деякі кошти у свій час виділяли колишні запорожці, які емігрували до Румунії і заснували тут Задунайську Січ. Але потім почалася чергова російсько-турецька війна. Турки розташували на Афоні свої військові гарнізони, розселивши солдатів по монастирях і скитах. Грабежі, насильство і безчинства іновірних 

військ призвели до запустіння Афона. Більшість ченців покинули Святу Гору. Аналогічна доля спіткала "Чорний вир" і Іллінський скит. Близько 10 років Афон перебував у запустінні. Ченці повернулися сюди лише після війни, в 1830-е роки. Остаточний занепад слов'янських обителей настав після революції в 1917 році. Після неї нові мешканці в українських скитах не поселялися. Останній відомий документ, що стосується колишньої козачої обителі "Чорний вир" - лист настоятеля Іллінського скиту за 1930 рік. З нього ми дізнаємося, що в "Чорному вирі" на той момент жив всього один чернець. Після цього скит повністю спорожнів. Сьогодні там ніхто не живе. З безлічі будівель встояв лише соборний храм (кафолікон) Різдва Богородиці. Крім старовинних іконостасів, тут збереглися дерев'яні стасидії (церковна лавка), сонячні візантійські годинник, підставки для свічників і черепа ченців.

Фото надані Сергієм Шумило.

БУЛА СПРАВА

Як "малороси" з "великоросами" на Афоні посварилися

Чвари між "малоросами" та "великоросами" почалися в 1837 році в Іллінському скиті вже після занепаду "Чорного Вира" і тривали цілих два роки. Кожна зі сторін по-своєму описує причини конфлікту. Українські афоніти про російських ченців писали так: "змінили колишню простоту, віддалися розкоші, а з тим разом і тілесним слабкостям". Росіяни ж, навпаки, українців звинувачували в тому, що ті "були козаками, а любов останніх до свободи і волі не долалася малим досвідом чернечого життя". Хоча в тій же Січі "вони точно так само жили братнім життям і без жінок". У 1839 році распря закінчилася перемогою українських ченців. Втім, дружні стосунки були незабаром відновлені перед загрозою спільного ворога-Туреччини. Миротворчу роль у цьому питанні успішно виконував і древній Пантелеймонів монастир, відновлений до того часу як загальнослов'янський духовний центр на Афоні.



РОЗПОВІДЬ ОЧЕВИДЦЯ

Споганили стіни незграбними півнями

З листа Афонського ієромонаха Сергія, який відвідав скит "Чорний вир" в 1847 році (цитується по книзі С. Шумило " духовне Запоріжжя на Афоні"):

"...В давнину, ймовірно, було тут багато пустельників, судячи з безлічі розкиданих там і сям келій з невеликими при них фруктовими садами, але в даний час тільки до п'яти ченців займають весь простір скиту…

За підсумками експедиції Сергій Шумило написав книгу 

За підсумками експедиції Сергій Шумило написав книгу " духовне Запоріжжя на Афоні. Маловідомий козачий скит "Чорний Вир" на Святій Горі".

...Соборна церква скиту ще міцна зовні і красується на невеликому майданчику, під тінню запашних кипарисів. Коли ми зійшли з мулів і наблизилися до паперті, скитський духівник, болгарин, привітно зустрів нас і розчинив двері в соборну церкву. Церква невелика, але поміщає в собі три приділи, з яких один присвячений Києво-Печерським угодникам... Стіни церкви замазані занадто. Якийсь пустун над гірським місцем головного вівтаря покреслив стіну зображенням прапорів, а в куполі і на північній стіні, над кліросним вікном, намальовані незграбні півні".


Записала інтерв'ю Марина Прозорова,
газета «Комсомольська правда в Україні», № 148 (5016/26411), 13 липня 2015 р.

Джерело:
Загублена обитель запорізьких козаків. Інтерв'ю з С. В. Шумило // Комсомольська правда в Україні: Всеукраїнська щоденна газета. - № 148 (5016/26411), 13 липня 2015. - C. 10.

http://kp.ua/life/505901-zateriannaia-obytel-zaporozhskykh-kazakov

сопутствующие Темы

останні оновлення

Международный институт афонского наследия поздравил с 87-летием своего почетного председателя митрополита Каллиста (Уэра)

Міжнародний інститут афонської спадщини привітав з 87-річчям свого почесного голову митрополита Калліста (Уера)

Leave review
11 вересня 2021 р. своє 87-річчя відзначив почесний голова Міжнародного інституту афонської спа...
Детальніше
На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

Leave review
На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, подвизався український свя...
Детальніше
На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт.

На Афоні проведено експедицію забутими слідами українських ченців XVIII – XIX стт

Leave review
Експедицію по Святій Горі Афон забутими слідами ченців з українських земель XVIII – XIX стт. зд...
Детальніше
Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Українські та грузинські вчені спільно досліджуватимуть культурно-історичну спадщину Афону

Leave review
Меморандум про об’єднання зусиль та співробітництво в питаннях дослідження багатовікової культу...
Детальніше
Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Спадщину прп. Паїсія Величковського обговорили дослідники з п’яти країн на міжнародній науковій онлайн-конференції

Leave review
Міжнародний інститут афонської спадщини виступив співорганізатором та учасником міжнародної нау...
Детальніше
Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Ікони, які створювалися не для поклоніння, а для навчання та нагадування

Leave review
Одна з найменш відомих форм іконографії - монастирська дидактична ікона. Вона створювалася не ...
Детальніше
У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

У Переяславському університеті відбулась презентація унікального факсимільного видання Пересопницького Євангелія

Leave review
5 лютого 2021 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася презентація унікально...
Детальніше
Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Президент України присвоїв директору МІАС Сергію Шумило звання «Заслужений працівник культури України»

Leave review
Президент України своїм Указом № 491/2020 постановив присвоїти почесне звання «Заслужений праці...
Детальніше
Знайдено поховання львівського священика, який прослужив у Стамбулі 32 роки

Знайдено поховання священика з Львівщини, який був настоятелем афонського Іллінського скиту у Стамбулі

Leave review
У грудні 2019 р. в Стамбулі знайшли могилу православного священика родом з Львівщини. Архімандр...
Детальніше
Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Помер колишній ігумен Афонського Іллінського скиту архімандрит Серафим (Бобич)

Leave review
18 червня 2020 р. в Єлеонському Вознесенському монастирі в Східному Єрусалимі на 92-му році жит...
Детальніше
На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

На Афоні вступив у правління новий склад Священної Епістасії

Leave review
14 червня 2020 року в адміністративному центрі Афону місті Кареї, у соборному храмі Протата, пі...
Детальніше
МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

МІАС привітали з Великоднем Предстоятелі Помісних Церков та ігумени афонських монастирів

Leave review
Вітання зі світлим святом Христового Воскресіння отримав директор Міжнародного інституту афонсь...
Детальніше
На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

На Афоні тривають роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха

Leave review
Очищення мережі лісних доріг загальної протяжності 220 кілометрів, струмків, ремонтні роботи у ...
Детальніше
Афон тимчасово закрили для паломників

Афон тимчасово закрили для паломників

Leave review
Заборонити в’їзд на Святу Гору Афон до кінця місяця постановила 19 березня цивільна адміністрац...
Детальніше
Скельний монастир на Вінниччині, заснований афонськими ченцями, внесуть до Державного реєстру пам’яток

Скельний монастир на Вінниччині, заснований афонськими ченцями, внесуть до Державного реєстру пам’яток

Leave review
Унікальну пам'ятку культової та оборонної архітектури, сформованої ще в середньовічний час, — з...
Детальніше